Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Утяв галки! З в., Рад., X., Ст. 36. Наварив пива — начинив дива. Сл. Наварила галушки, та нікому й істи. Зв. Хватив изза дуба. Ст. 36. Вихвативсь (або: вискочив), як на щолопок. Гр. Вискочив (*), як голий B) з маку. О. (х) Вихопився. Ил. B) голий козак. Ил., Нов. Зробив людям на сміх. Л., Павле. Замкнув вовка межи вівці. Ил. Вскочив б мак (недоладу що зробив). /С 7680. Наладив дід хижу для бабки: то лазили кошки —« стали лазить собаки. Кр., Ст. 36. Добра, як з курки молока, а з верби петрушки. Бр. Из его добра, як з козла молока. Зв., Л., Кр.— ... з коз« ла — ні вовни (*), ні молока. Л., [?ад., 3., Б., Кон.}.-+ З козла ні вовни B), ні молока. Ст. 36. A) и B) шерсті. О., Проск. Не з того боку зайшов. Зал. Добром город городить. Кулж. На мідяні гроші славі добувати. Зал. Так сяк, на косяк, неполюдскій. О.— як так, аби непо- людскій. Ил. З рижу не зробиш Парижу. Проск. Вези овес й до Парижа, а не буде з вівса рижа. Бер. З попелу галушки не вдаюцця. Кулж. 7690. Покинь лук, коли пусто рук. Ст. 36. На плохенький животок и пироги вадять. 36р. Лаз. Ти ёго медом масти, а він дяблем воня. К., Кан. Шкода псові (*) білого хліба. Проск.— Шкода собаці булки: не ззість, тілько покаляє. Бр. A) Пожалься, Боже, собаці. Ном. Худоба за очима, а чорзнащо перед очима. Б. Из свинячим личем та в пшенишне тісто. Коз. Шкода мого Красного Поізду! Ст. 36. Шкода заходу! Зв., Рад., Л.— Дурний захід. Бр., Л.— ... тільки захід. Л., Рад. Шкода й воску псовати. Ст. 36. Шкода лою, світи водою. Не. 7600. Шкода и лою на лемішку. Гр. Плюнь на раки — верша видно. Пир. Жалься, Боже, чого доброго! Прав. Хунта клаків не варт. Бр. 344
|
|
|