Прийшов хтось, та взяв щось, бігти за ним, а чорт ёго зна за ким! Гр. 7903. «Сидоре, Сидоре, до дари!», а Сидору й не дали. Б.— Поперли, як Сидора до дари. Ст. 36. 7905. Що я буду робити! не хоче Хівря любити: треба ій губу набити {або: Що буду робити, що не хоче мене Хівря любити!). Чигр. Оце кучма! мати Каленика привела, та не знаєм, як звати. Прав.— ... як зовуть. Рад. Се біда! мама Гриця. Ил. Ждали Петра, як Бога, а він у пъятницю! Евх. Ні (*) читати, ні писати, а хотять за B) короля обібрати. Ст. 36., Руд. (*) Не вміє ні. Збр. Лаз.; Не вмію. Бал., Евх. B) мене, ій.; ёго. Збр. Лаз. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав. Лох.— ... одже щебече! Ном. 7910. И світ настав, та ще рак не свистав. Г., П., 3.— Тепер такий світ настав, що й піп засвистав. Черк. И світ стоіть, та ще сёго не було! Бр., Лох., Пр.— ... сёго не чули, не бачили. Пир. Бач, невбачай та й попав. Збр. Лаз. Не було в куми запаски, аж гледи — кума в плахті по- хожае. Ос. 17 (VIII, 8). Уже воно щось є: коли не вовк, то бурая (]) сука. Прав. Ниж. (*) сірая. Лів. Обійшовсь, як Сахно в церкві. Пир., Л., Ст. 36. Той Сахно обійшовся ніби тим, що чогось задумався в церкві, чи здивовався, та й свиснув. Чув на Лубенщині. Ном. Власне гайно — шановавши слухи ваші — ні смердить, ні пахне. Ил. Одна мати рожае, та НЕ ОДИН обичай дає. Ст. 36. Єдні дідьки бояцця хреста, а другі батога. Ил. Що дід, а що Жид, а що й Запорожський козак. Макс. 7920. Що дар, то дар, а що купля, то купля. Ст. 36. Ті каптани, та не ті кармани. 3., Збр. Лаз.— Той каптан, та не той карман. Черн. 356
|