Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Держи мене, Йване! Зв. Коли любиш, люби дуже, а не любиш, не жартуй же. К* 8770. Коли мене любиш козаче! Пр. в Ст. 36. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ил. Хоч коханнє не зрадицця, та череві завадицця. Гат. Поглядає, як вовк на ягницю. Чор. Рад. (90).— Дивиц- ця, як вовк на козу. Нос. Як дасть обнятися, то дасть и поцілуватися. Нов.— Як ся дасть обняти, то ся дасть и поцілувати. А. Вил. Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так и забула. Рад. Почервоніє, як мак. X. Дівчатам сторожа не поможе: як зхоче хто ледаче зробить, то піде по тріски, та й наробить смішки. Кан., /(. На козаку не буде знаку. К., Рад.— А що! на козаку нема знаку, нехай дівка 'добуває. 3. Як би не мала поля за бовдура, а козака за дурня (то облишив дівчину. Як би не перебірала изперва, то б опісля не жалкувала). Пир. 8780. Доходився, що й хвоста збувся. Пол.— Добігався, що й хвоста збув. Л., Пир. Хто любить ревне, жаліє певне. Ил. Росстанє з милим смерті ся рімнає. Ліпш би не знатися, неже зараз и розстрятися. Ст. 36. Вилетів кугут на ворота, заспівав: кукуріку! вже ж я тебе, моя мила, не забуду довіку. Бал. Як сів медвідь на сідало та й крикнув: кукуріку! не покидай мене, моя мила, отнині й довіку. Гр. РОЗПУСТНЕ життя в молодости приносить хоробу на стариі кості. Ил. Утіхи на годину, а біди до смерті. Що тіло любить, тоє душу губить. Ст. 36. Од мене, бабо, одкоснися, и не тілько на яві и вво сні не снися. Кл. 8790. Перейшов (]) на Ицькову суку. Кан., К. A) Вийшов. Ил.; Зійшов. Просп.; Звівся. Пир. Губи насалить та й навчицця. Зал. Блажен муж, до школи не дуж, до церкви слизько, до дівчат близько. Гл. Хмизом, низом, пуд вербами. Кл. Не поберігши тіла, и душу погубиш. Ил. Ему десь кислиці сняцця. Хар. 36., Проск., [Рад., ?./. 390 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.