Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

8900. З доброі ріллі ори плугом, а хліб буде (не бійся
до вбогоі залицяцьця, аби добра). Коз.
У свого батька и рай, и мука. Рад.
Карай (або: Не карай), Боже, віком — карай добрим
чоловіком. Бр.
У батенька високи ворота, а у мене коли б ище вищі,
Кон.
Хоч ледачий, аби комір (!) стоячий. Ном.
П комъяр. Коз.
Хоч хліба ні куса, аби без уса (то, певно, не хоче йти
за попа). Пр. в Ст. 36.
Хоч через долинку, аби у частинку (щоб у прийми не
приймали. Бр.). Бр., Пир.
Коли не годна молодця, то не хочу голубця (старого —
сивого, як голуб). Г., П.
Сиди до сивоі коси, а за ледащо не йди. С, Бр.
Лягла не клята, встала не мнята (ніхто ні лаятиме, ні
битиме, як дівуватиме). Бр.— Встану не мнята, піду не
клята. Рад.— Устане не мнят и не клят. Б.
8910. З доброго коня не жаль и впасти (*). Зв., Кан., К-,
Проск.— Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому
іхати. К.— Не жаль, що з коня спав: голову зломив, та з
доброго. Бр.
[1) Не жаль впасти и убитися.
Не жаль утопитися у чистій воді. Ил.
Хоч далеко, та дихати легко. Пир.
Близько, та ходить слизько — далеко, та ходить легко.
Зал., [Ос. 6 (III, 37)].
Хоч сова, аби з другого села. Прав. Ниж.
Хоч долі, аби у своій волі. Кон.
Милость (кохання) о голоді не сита. Ил.
Краснее личко серцю непокій.
За гарного піди, гарне й лихо буде. Ос. 10 (V, 71).
Старий віл борозни (*) не псує B). П., Прав. Ниж.,
Лів.— И старий борозни не псуєть. Ст. 36.
Про старого, як женицця и д.— (*) кінь. Черн. B) ніколи
борозни. Нос. B) не запсує. Нос; не попсує. Бр.; не портить.
Кан. Пир., Черн.
8920. Нужда в вікно, а любов у двері. Кох.
Тогді любва бере, як достаток є (або: гроши єсть). 3.
Доки не поберуцця, любляцця; а як поберуцця, то су-
дяцця. Проск.
395

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.