та рябенька: ой гуц, гуца! сорочечка куца — треба робити, щоб надточити (кепкують з гулящоі дівки), /(р. 9260. Труси мене, парубче, щоб намисто бряжчало! (Приговорюють, чукикаючи дітей — ніби на великого у танці десь сказала). 3. А що мені по конях, по волах (!), коли в мене гуцюцю на руках! А. Вил. О}мені по волах, по коровах. Бер. Леле, діду, леле, бабо! леле, Коваленку!., та понесім погуляти дитину маленьку. Ном. Приспівують, гуляючи з дитиною (звичне, на колодках або на приспі). Ду-ду-дў, ду-ду-дў, вродилася на біду. Бавлять дітей, співаючи так в дудочку з очерету, папера и д. «Ладки ладусі!» — «А де були?» — «В бабусі!» — «А що іли?» — «Кашку!» — «А що пили?» — «БражкуІ Кашка мъякенька, бражка пъяненька, бабуся добренька, Галюся маленька!» (приговорюють, бъючи ладки). Я коза ярая, півбока драная, півбока луплена, за три копи куплена, топу-топу ніжками, сколю тебе ріжками, під піч хвостом підмету (з казки; приговорюють ростопі- ривши палці на руках — ото б то роги козинй! при остатніх словах коза коле під боки — лоскоче). Сорока, ворона, на припечку сиділа, діткам кашку варила, ополоником мішала, діток годувала... оцёму дам, и сёму дам, и сёму дам, и сёму дам — а сему не дам! сей бицман, дров не рубав, води не носив, хати не топив — шуги, шуги полетіли на головку сіли! Забавляють так: попереду дитині ніби поплює на долоньку, та и клює туди пальцем (кочергою), приговорюючи... Як дійде, що «оцёму дам», усім палюшкам кашки дає, почавши од ми- зиного — се б то, загорта іх... «А цёму», каже, «не дам» — великому... трясе ёго, аж поки шуги скаже... Тоді сорока-ворона летить (руками тріпа) и сіда на головку дитині. «Зайчику, зайчику, де ти бував?» — «У млині, у млині!»— «Що ти видав?» — «Сім міхів горіхів».—«Чом ти не вкраз?» — «Били мене кравчики, перебили пальчичіь біг через тік, ніжки попік — скаву, скаву!» (співають, вз:івши собі або дитині, голову в руки и хитаючи іі). «Купіть сало!» (візьме більше меншого на спину и ноги ёго придержує, та й продає сало. А другі купують: 410
|