при мні, при моему вмі, при моему сні. Янголи-храните- лі! храніть мене сіі ночи упівночі (дитяча молитов на ніч). Сое. Як СИН родицця, то й угли радуюцця. Кон. То ж мій синок, моє здоровья! Пир. Один син не син, два сини півсина, три сини — ото тільки син. Черн. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні едного. Ст. 36. Батьків син (хвалять). О.—... сину (просить, або дякує). Кон., Л.— Е ні, батьків сину (навчає лагодом). Пар. Доброму сину не збірай, а ледачому не оставляй. Кон., [Бат.]. 9290. Не збірай сину худоби, збери ёму розум. Кон* Од дурного сина каяття не бачить. Пир. Пропав батько з дурними синами. Ил. Коли є один син (ледачий), то й того убий. («Хай Бор милує! як то забивати! Хоч же й ледащо, а може з ёго люде ще вийдуть». Бр.). Кон., [Б.]. Боязливого сина мати не плаче. Ёвх. Рости, сину, хоч дурний, аби великий. Бр.—... щоб люде боялись. Вин. Пий, синку, та не похмиляйся. Ёвх. Пий та людей бий, щоб знали, чий син (се б то: сучий, сучого сина и д.). Просп., Полт., Кон.— Де дають, так пий, а де не дають, так посуд бий,— щоб знав, який син сукин син. Б. Син, як син, та синиха лиха. Ст. 36. Син мій, а розум у ёго свій. Кон., Ёвх. 9300. З рук глядить батько у сина — на біду ёму пішло. Ст. 36. Батькова кобила — худа... у двір везе, а синняя — борз- дая ... з двора имчить. Захотілось моєму діточку перед смертю тричі люлечки пихнути,— я ёму роскурила и подала. Він тричі люлечки пихнув, тяжко-важко здихнув, душу Боженьку віддав. Як прилетіли три янголи — такі білі, такі білі, як уголь. Як схватили ёго душечку, як помчали по очеретам, по» болотам. Од маёра Мандрики, у Києві. Які сами (*), такі B) й сини. Об. A) ми. Рад., Пр. B) такі наші. Яблучко од яблуньки недалеко одкотицця A). Рад., Л., Кр., Гр., [Бр., Кан., Д\, Пр., Черн., Кон., X.].—... од 412
|