Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Знає то дуда, що грає. Ст. 36. Як ся має, як ся знає,— так ся повертає. Гат. Кому-кому (*), а куцому зась B). Л., Пир. A) Кому, як кому. Бр. B) засі. Не наше діло попа судить. Ёвх.— Не нам попа судить, нехай ёго Бог (*) судить.— Не нам судить пана — чорт ёго судить. Лаз. (]) судить — чорт ёго осудить. Збр. Лаз. Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого. К$ [Нове.]. На другого примова, а о собі ні слова. Ил. 9600. На чужі галеці (*) викидали B) всі палиці, а на своі ні одниі C) Л. A) чужую галицю. Зал. B) перекидає. Рад. C) нема й одниеі. 3.; а на свою и одної не найдеш. Зал. В чужім оці и порошину бачиш, а в своім и бревно не примічаєш. Кр. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить (*) під носом. П., Прав. Ниж., Пол., [Зал.].— Свого не бачиш під носом, а чуже під лісом. Прав. Ниою., Проск., [Ил.]. (]) а своє гніє. Ёвх. Не в своі штани убрався. Прав. Не в своі сани вліз (*). Зв. (*) не сунсь. Бр. В чужий манастир (*) з своім уставом не ходи B). О. (*) чужу церкву. Дуб. B) не носись. Пир.; не суйся. Пр., Лох.; не лізь. Дуб. В чужий черевик ноги не сажай. Зв., К., Л., Збр. Лаз. Своя хата 9607—9635.—Своє 9636—9696.—Моє 9697—9745.— Потреба 9746—9833.—Прибуток 9834—9878.—Жить з завтрём 9879—9938.— Дбать — 9939—9968 — Догляд 9969—9974.— Спрят 9975—9981.—Праця 9982—10037.—Клопіт 10038—10087. СВОЯ ХАТА — своя правда. Ёвх.— ...своя стріха — своя втіха. Кул. Чия (*) хата, того B) и правда. Ск. A) Моя. Бр.; Ваша. Прав. Ниж. B) моя, ваша. 427
|
|
|