Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
В своі хаті — своя й правда, и сила, и воля. Кобз. 9610. На чиєму возі сидіть (*), того й волю волить B). Пер.— ...возі C) сидиш D), тому E) й пісню F) співай G). Об.— ...возку сижу, тому й правду кажу. Рад.— На чиім возі ідеш, тому и ласку твори. Б.— ... конику сиди, тому й пісеньку пой. Новг. A) ідеш. Рад., Пир.; сидиш. /(., Кон„ Евх. B) чини. К.; чиниш. Рад.; чинить. Пр.; воли. Л., Пир., Кон., Ёвх. C) возку. Рад.; D) ідеш. Г., Л., Коз.; сижу. Рад., 3., E) того. Г., Гайс, У., Проск., Бр., Л. F) пісеньку. Г., Рад., Л. G) грай. Кон.; пієш. Г., Коз; пію. Рад.; пій. Бр., К. Свій дім не ворог: коли прийдеш, то приме. Ил., [Проск.]. Не пізно до свого дому и опівночі. Ст. 36. Лучче дома, ніж на празнику. Ил. В гостях добре, а дома лучче. Прав. Ниж., Лів., [Проск., Нос.].— ...як не хороше (*), а дома лучче B). Евх.— Всюди гаразд, а вдома найліпше. Ил. И Як в гостях не гарно. Пол.; У гостях бойно. Коз.; Добро в гостях. Ст. 36. B) ліпше. Де, де — а дома найлучче. Проск., [Руд.]. Бодай умерати, и в свій горщок зазирати. Ил. Що на своім сміттю, то не згине. Ил. Кождий когут смілий на своім сміттю. Ил. Кождий пес на своім сміттю гордий. Ил. 9620. Хоч у рідного тата — але не моя хата. У. В чужій хаті й тріска бъєцця (*). Пар., [Проск.].— На чужім подвіррі B) и тріски бъють. У., Нов. С) скіпка бъе. Зв. B) подвіррю. Ил. Хата чужая, як свекруха лихая. Ил. Чужа хата гірше ката. Проск., Сл. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Проск. Своя хата й (*) своя воля. Бер. П Свій дім. К. Чужа хата — велика досада. Бр., Л. Бодай не ходить у чужу хату! Дома й стіни помогають. Ёвх. В своій хаті и угли помагають. Рад., Коз., Б. 9630. В своі хаті и тріска помагає. Кр. В своім дворі й (!) тріска бъе. О. A) В своїй хаті и. Кан., К. 428
|
|
|