Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Своя мазка ліпш чужоі світлиці. Ст. 36. Бодай и пес свою хату мав. Ил. Так моя добра хата, як твоя кімната. Ил. Своя хата покришка. Проск., О., Б., Сос, Ст. 36. їжакові гарно було у Бога, а просивсь до дому з неба; вигріб собі десь місце під корінем и каже: «Своя хата и д.» Горобин- ський. СВОЄ взяв та й прав. Ил. В своім добрі всяк хазяін. Кулж. За свій гріш усюди (*) хоріш. Зв., Рад. — Коли в кого грош, то всюда хорош. Ст. 36. (*) всюди. Бр., Проск.; кождий. Ил.; абиде. Б. Своє на ніжки (*) ставить, а чуже з ніг валить. Л. (!) на ногах. Бр.; збива, або — під ноги топче. Л.; то й з ніг валяє. Бр. 9640. На своім коню, як хочеш, ідеш. Нос. Хоч не красне, але власне. Ил. Чи сіре, чи чорне, та все своє добре. Пир., Коз. Мило мені, бо за моі гроші. Проск. Своя семеряжка (*) не важка B). Б., Кр. (!) семряжка. Кан., К., Ст. 36.; сермяжка. Кр., Нов. B) ніколи не важка. Л.; не тяжка. Пир., Нов. Аби своє, та не взяте (як купить що, та не буде само хвалить, а каже). Бр. Не наш (*) кінь, не наш B) віз, не нам и іздити C). Бер., Пр. (*) и B) мій. Кан., К, Вех. C) не наше й діло. Кр.; не мені на ёму й іхати. Ёвх.; не моє й загрузло. Кан., К; не наше й зачепило. Б. Не сунь носа до чужого проса. Бал.— В чуже просо не тич носа. К.— Не сіяв проса, не тикай носа. Ёвх.— Не мішайся в чужеє просо. Ст. 36. На чужий коровай очей не поривай. Лів., Сл.—... не Поривай О, а свій май B). Рад., Кр., Гл. (!) не роззівляй. Коз.; рота не роззівляй. Л.; не зривай. Ил., Проск.; B) дбай. Коз.; а собі дбай. 3., Л., Кон.; и о собі дбай. Ил., Проск.; а рано вставай та собі учиняй. Л., Кр. На чуже пшонце укріпцю не приставляй. Рад., [Коз./. 429 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.