Українськi приказки, прислiв'я і таке інше. - Номис М. - скачати безплатно, читати онлайн книгу

Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):

9690. З чужим и насеред села росставайся. Ил.
З чужого коня серед дороги злазь (*). Проск.
A) и серед калябури вставай. Ил.; коника и в грязі зсідають.
Нос.
З чужого воза хоч серед калюжі A). Л., [Бр., Рад.,
Пир., Б., X. 36., Ст. 36.].
A) и посеред болота. Кон.; хоч и посеред грязі вставай. Полт.,
Гл.\ посеред болота злізти мусить. Кан., /(.; и в грязі злазять.
Коз.
На чиєму току молотять, тому й хліб возять. Бод.
В чужій церкві не паламарюй. Прав. Ниж., К.,
Лів.— ...церкві свічок не поправляй. Рад., [Ст. 36.].—...
а в своій валяй. Черк.— ... церкві свічок не тушять. Кон.—
... не поправлять. Б.
Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. 3., [Ил.,
Павле., Проск., Рад.] — Єсли влізеш в чужую солому — не
шелести ж. Ст. 36.
Добре ширітись (*) в чужім. Бр.
A) шуміти. Ил.
Ліпшей МОЄ, неже наше. Ст. 36.
Наше не пропаде, як попівське (!). Л., [Ст. 36.].
С) так як попове. Бр.
Хоч, мовить, гріха вкушу, а своего не облишу. Ст. 36.
9700. Най того опанує, хто свого не пилнує. Ил.
Чи взяв, чи не взяв, аби за моє стало (або: аби за
своє взяв). Проск.
Чия основа, аби моє поткане. Ст. 36.
Як так (*), аби за моє стало. Ил.
A) То сим, то тим. Проск.
Оддай (!) и сало, аби за моє стало. Бр., [Кан., Ко
Вех.].
(!) Бабо, давай. Проск.
Поздоров Боже — твоє нам згоже. Гат.
Валяй наша чужу. С, Кон.
A) Бери. Кан., К.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.