Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
каптан. Кр., [К.].— Ближча сорочка, неже хвартух. Ст. 36.— ... сорочка тілу, як рідная тітка. Ил. 9730. Своя губа ближче. Проск. Всякому своє рило мило. Кр., Нов. Кожний свою гепу чуха. Тат. Всякий чорт на своє коло воду тягне. Нос.— Тягне воду на своє коло. Ил.— На свій млин воду обертає. Чий кінь угруз, того руки глибей ходять. Ст. 36. Чоловік (*) собі не ворог B). Прав. Ныж., Проск., Лів.— Хто собі ворог! Лів., Кулж. (*) Каждий. Ст. 36. B) не є собі ворогом. Ил. Всякий (або: кождий) за себе дбає. Проск. Кождий собі рад. О, та й добрий кожен для себе! Прав. Ниж., Лів.—..« кождий собі! Г., П., В. А все таки мазаним до себе. Пир.— Всяке б хотіло, щоб до ёго мазаним. Кан., К. Се б то мазаним боком — книш, напр., пиріжок и д. 9740. Курка що гребе, то все на себе. К. Всяка курка не дурна: не од себе, а все до себе. Пир, Віл гребе, та сам на себе. К.— ... и сам на себе персть мече. Ил.— Сам бик землю борікає и на себе кидає. Кождий дідько в свою дудку грає. Ил. Кожен жучок своєю доріжкою тягне. Ж. Не мігєм тобі, ледві собі. Ил. ПОТРЕБАМ кінця не.маш. Ст. 36.— Потребі нема кінця. Яц. Треба хліба, треба (*) й до хліба. Пир., Б. A) Дай, Боже, хліба, дай. Бр. Нащо купив? треба; нащо продав? треба,— и требові кінця не буде. Кон., [Проск.].— Нащо продаєш? бо треба; нащо купив? — бо треба,— бо потребі ніколи кінця нема. Бр. Те купуєш — без чого не пробудеш. К. 9750. До кого долігає, там рукою сягає. Ил. Що в кого болить, той про те й говорить. Кон. Що кому рупить, той про те й лупить. Л., [Кр.]. Що кому треба, той про те й теребить. Кр. Кому кортить, тому й болить. Рад. Де болить, там и торкнеш. Кан., К.
|
|
|