Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
За кусок заліза дам собі зуба вийнять (так воно потрібне у господарстві). Бр.— Дивись желізного кілка, а не срібного. Г.л П. Дівки, не ПРЯДІТЬ: виросте лопух — буде сорочка и хвартух. Проск. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть и прядуть, мені починок дадуть (як прясти сідають) . Б. Сюди смик, туди смик —мій починок, як бик. Гр. Чи багато мотовил, деяке іїа комору закинь. Кон. ХАТА рогата (діла по всіх кутках). Нос. Своя хата — як покришка: всего переведецця. Б. Хата не ворог: коли не запалиш, то не згорить. Ёвх.— Дом не ворог: коли запалиш, то (*) згорить. Хар. 36., Пир.— Домівка не ворог. Ог.— ...коли запалиш, тоді й згорить. Б. (*) Своя домівка не ворог: коли не запалить, так. Б. 10280. Наша хата з Богом не спорить: як надворі тепло, то й у нас тепло; як на дворі холодно, то й у нас холодно. Ёвх., [Проск.].— Наша горниця з Богом не спо- рицця. Гр., Нос. В хаті, як у загаті. Ил. Хата на курячі ніжці. Л., Кр. Хаточка там така, як кучочка. Бр., Черн. Живеш, як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Кон. Тепло (*), як у вусі. Л., Зап. (І, 147). (Ч там тепло, тихо. Рад. Треба хати холодити! (гонить вітер по хаті — от як панночки, ходячи юрбою. 3.). Пр. Чолом стоіть хата. Кон. Строіть, як собака хату. Як змерзне зімою, каже: «Построю хату!»; а літом, як душно, каже: «Великоі треба — ляжу против неба». Рад., [Бр., Кр.]. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він проказує «на ката хата, на ката хата!», а як потягаєцця у соломі, випростуючи задні и передні лапи и позіхаючи на всі заставки— ніби каже: «оттаку-оттаку собі хату поставлю!»; як же узімку муркає з холоду, лежачи на морозі зкрутившись у клубок,—отто «хоч оттакесеньку», мов, «хатку». (Див. № 553). Кор. 457 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.