Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Ділника й діло боіцця. Нос. Що вхопить, то вробить. Ст. 36., Кл. 10420. На що гляне, так тобі и вчеше. Збр. Лаз. А, матері ёго ковінька! бач як воно штучно! Нош. Коло церкви жиєш, то з церкви треба жити (кожен ре- месник з свого ремества). Бр.— Служачи олтарю з олтаря (або: коли вівтару служиш, з вівтара) и живися. Ст. 36. Хто чім орудує, той на тім и сидить. З того ситий и пъяний. Ст. 36. Без приправи (або: пристрою) й блохи A) не убъєш. Ёвх. (*) и мухи. Коз.; и воші. Новг. До завою треба строю. Проск., Ёвх., Яц* До всякого діла треба способу. Поки пан маляр бога змалює, то чорта ззість. Чигр.-— Поки бога змалюєм, то чорта звоюєм (*). Бер. (*) ззімо. Б р., 3., Пир. Кинь на собаку, а маляра улучиш. Борисівка (Гр. п.). Зробив (*) дядя, на себе глядя. Об., Ст. 36.— Робив, на себе дивив. Г. (*) Змалёвав. Зв., Пр.; Купив. Кулж. 10430. Так хороше зліпив (ліповщик), як душі не вліпив. Ст. 36. Коваль кує, ковалиха в коршму йде. И дметь, и куєть, и за ковадло хватаеть. Стук-грак, та й (*) пъятак (коваль). Бер.— Стук-пук, та й є. Бр. (*) Стук-гряк, та й свіжий. Б. От тобі, ковалихо, лихо — що у кузні тихо. Ст. 36. Шиє A) та поре, та все ниткам горе. Об.— Що гиря робе? шиє та поре и д. Кос— Єдна шиє, друга поре. Ил.— «Шиєш, дівонько?» — «Шию!» — «Чи будеш же пороть?» — «Зараз, тільки ниточки дошию». Бр., 3., Л.— «Доню, коли будеш пороть?» — «Тоді, мамо, як ниточки дошию». Кос. І пісьменний люд ткачі, всяк нехай розуміє: що старий и малий отченаш в них вміє. Кл. Швець, що ступить, то збреше. Проск. 463 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.