Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
157. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Нем. Каже — не помилую! (як хто скаже: «нехай Бог милує»). Ном. Хоч кільки молися, з біди не вимолисся. Проск. 160. Богу молись, а до берегу гребись. Збр. Лаз. 162. Звін до ЦЕРКВИ скликає, а сам в ній не буває. Ил. Єсли голова болить, то в церков иди. Ст. 36. По хрін та по редьку. Кон.— Уже дзвонять на хрін, на редьку. Гр.— 3 хріном борщ! Ос. 5. (IX, 69). На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Коз. Нехай дзвонять — іх на панщину не гонять. Пар., Кон. Куди ходім, то ходім,— аби не до церкви. Кан.р К. 168. Коли не прийду до церкви, то все паски святють. К. 170. Бог Богом, а люде людьми. К., Рад., Кон. Треба неба, треба и хліба. Проск. Чим то той Лазар Богу приподобився, що ёго увесь тиждень тнуть та й тнуть! (то селючка на Вербнім тижні говіла в манастирі, и чуючи в церкві, усе про Лазара, и сказала). З., Пир. Набожний — як Жид подорожній. Бр., С. Те іде молицьця, а те живицьця (красти). Зал. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Евх. «Проти чванькуватих». Святий та Божий! свічки поів, а поночі сидить. Кон., К> Евх. Як не по правді робить, та ще й виправляецця. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш, Кв. Постава свята, а сумління злодійське. Ил. На Бога дивицця, а чорта бачить. Бр. 180. Борода, як у владики, а сумління як у шибеника. Ил. Борода, як у пса, а зуби, як у собаки. Ст. 36. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ил. Щодень Бога хвалить и що день людей дурить. Проск. Коли те СВЯТО буде! Проск., Л. 185. У Бога щодня празник! Лів. 45 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.