збуваєм, як ворога. К., 3., Л., Б., Ст. 36.—... як нема, коли б була; а як є, так сяк и так. Кон. (*) ворона. Пер. Набув як сокола, а тяжко збути як осла. /С. Продати й сам продаси, а купити й з батьком не купиш. Бр., Рад., Ж. 10550. Продай та й кайсь. Бр., У., Проск. Тепер продам, а сама зімою гигй буду істи. Коз. «Паноче, чого в вас такий малий лікоть (міра)?» — «Тю, дурний! в мене в млині ківш більший!» (а в того ткача та и млинок був). Гр. Купець, як стрілець. /(. Не товар платить, а час. Коз. Година (!) платить, година B) тратить. Ил. A) и B) час. Проск., Нос. Набересся, як дід за козу. Пр. Виграв (!), як Хома B) на вовні. Пир., Коз., Кон., Лаз. (*) Заробив. Гл. B) Костюк. Кор. Оце виграв, як Хома на булках! Гайс, Черн. Виграв, як Дудек (*), на костелі. Бр., Вас, (*) Дудку. Руд.— Нос.— Був, кажуть, такий пан Дудек, що на всі гроші, які мав, костёл ставив, щоб з ёго разом и користь мати, и доброі слави запобігти, а костёл, недобудований, згорів. 10560. Виграв, як Шлёма на оренді. Слуц. Вийшов (або: Підголився; або: Виграв), як Заблоць- кий на милі. Бер. З Войцицького повістки на сю примівку видно, що п. Заблоць- кий дуже падкий був на гандель и не з розумом ёго провадив. Один раз закуплене мило розмив на Вислі, а вдруге навіз у Вроцлав місто, де тоді робилось багато й доброго мила, на безцінок. Розказують ще, що підмочене у Вислі мило зібрав, розпустив на миління, злив в бочку — бочка лопнула, и на милінню не вскурав. Міщане — що лавки в місті трімали, а тепер чи й лавки у хаті є. Нем. Покуль будуть бариші, у баби не стане душі. Рад. Мені то прісно, що не кисло. Ил. Тілько зиску, що в писку. /(., 3. Торговав кирпичем, а остався ні при чем. Кр. Добрий товар пояси: що продаси, то и поіси. Ст. 36.
|