Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Як ся напомни, то лучче подарувати. Проск. Той мені винен и той мені винен: як би віддало, купила б село. Бр. Бог з тобою! росчитаемось на тім світі. Гл. Пропади ти з колядою. Нос.—... оддай мій міх. Проск. Каже теж, як без заробітку рад хоч своє вирвати. Лучче мати, як позичати. Ил. Собі май, та й мені не дай. Кл. Що винен, оддати повинен. Руд. Бувши винним, треба буть и платним. Ст. 36., Гл. 10650. Коли Даха, то (*) и взяха. Ст. 36. Будеш дахарь — будеш и взяхарь. Бус. (*) Будь даха, будь. III.— ... даха, так будеш. Б. Як взяха, то й (*) оддаха. Кан., К. (*) Будь узяха, будь. Б. Позичене (*) не ззідене B). Бр.— ...все треба віддати. (*) Пожичене. Яц., Проск. B) не ззиджене. Яц.; не ззідзене. Проск. Голод мутить, а довг крутить. Бал. Довг довгий, а прийде час, що стане короткий. Рад. Душно, як два правять, а третёму нічого дати. Ст. 36.— Десять править, а єдному нема що дати. Бр. Напъяв на цугундер. Пир. Загряз в довги по самі уха. Ил. Мій батько нікому невинен! у того позичить, а тому 'тдасть. Зв., Рад.— Сорочку викупив, а сукман заставив. Ил. Бодай той здоров був, що мені винен (*). А. Вил.— ... а той, що я винен, щоб умер. Рад. (*) що моі гроши забрав. /(.; той жив, кто винен. Ст. 36. 10660. Держі гіру — держи віру («не все за гроші — більше зарібку матимеш». Бр.). Бр., Н. Хто ручицця, той мучицця. Ск., Ст. 36. Неграмотному чоловіку тільки в голові ЗАПИС є. Коз. Пиши, не пиши, а все роскотицця. 3. Не штука писати, коли є що дати. Ил. 47Д
|
|
|