Козонько, не бороню тобі ліса,— але як тебе вовн взість? Проск. 10810. Чому не (*) дуріть B), коли приступає. Бр., 3#.— Оце тобі приступило! Нове. Проти великих панів. Дуб. Проти багатих. Бр. У бенкеті. Дуб* До голови. З в.— Н Добре. З в., К., Проск., Дуб., Ж., 3.; Втог« ди. Бр. B) шаліти. Бр., Ж. Баловство ніколи до добра не доводить. Ном. Де ти був, як собаки казились? Бр. Було сказицьця, як тобі було три годи, а тепер шкода! Добре КУРИТЬ. К., Л. Диво, які роскоші, та чи є в кешені гроші! Гат, Кождому добрий, собі — злий. Ил. Як з платка вивінув. Як у тань тане. Л., Коз. Кидає, як в безодній колодезь. Рад., О. 10820. Се то ёму худобина мулить. Ш. Се ім золоту гору, та й ту рознесуть. К., Л. Не так чоловік мішком, як жінка горшком рознесуть з дому. Рад. Гроші пішли до роскоші. Прав. Кутки випорожнять (худобу розносить). Кон. Пустити на хух. Гат. Збувся тато клопоту: жито змолотив, и гроші пропив. Проск.— Збувся тато лиха: все жито змолотив. Бр., Кан., К Своє ззів, та й на моє зіхаєш. У. Мочаючи вимочаєш. Ст. 36. Пустого міха не надуть, коли пораз дірки йдуть. Гл. 10830. Доки єсть, то й шелесть. Бер.— Як єсть, то шелесть (*), а як скупо, терпи, губо. Г., П.— Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ил. (*) Шелесть, як єсть. Бр. Скільки єсть, тому й честь. Сл. Як єсть, то й свиням честь. Ск.—... то й паністарі честь, а як нема, то й ротові катма. Ном. Зразу іли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли. Ил., Проск. Прийшло махом и пойшло прахом. Рад. Перевів на циганський (!) пшик. Ном. (*) Звюв на. Ст. 36. Шенці-венці, чорт у кишенді! Л., Пир., Павле, 479
|