Є ще сім одмін сиєі приказки — які усі, більш-менш, похожі на виписану вище першу од міну; тільки що: в двох одмінах (Прав. Ниж. »• Б.) річ йде про тата и воли («або ти, тату, гони воли и д.»), в двох (Кр.) про тата и ночліги; в одні (Пир.) про тата и дрова, в одні (Рад.) просто про дрова, а в одні G7р.} про маму и воду. «Синашу, піди стовчи пшона на кашу!» — «Ох, мамо, ноги дуже болять!» — «Синашу, йди істи кашу.» — «А де ж моя, мамо, ложка велика?» Сторож. Як би хотів Хома, так би робив и дома. Бр., [Проск., Ил.).—... Хома добра,, не ходив би нігде, робив би він дома. Зв. Коли почав орать, так у сопілку не грать. Не. Жеби вовк не сидів за горою, був би за другою. Ил.— Жеби вовк лик не драв, то б за горою став. Ст. 36. Як прийшли жнива, то й жінка крива. Рад.— Як прийшла косовиця, то и жінка кородицця ([); прійшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова. Пир., [Бр.]. ([) В рукопису д. Марковича стоіть коробщця; я поставив кородицця, як мені доводилось чувати.—... то жінка ходить, як телиця. Рад. 10860. Жать удень душно, а вночі кусаюцця комарі. Ст. 36. Подивись, онучко, чи не кличе хто жати? Ёвх. Не сама пряла, а кума помагала. Я. Рано встали, та мало напряли. Гр. «Иди, коте!» — «Иди, хвосте!» Прав. Ниж., Пол., Лів.— «Біжи, вовче!» — «Біжи, хвосте!» Сл., Л.— «Піди, вовчику!»— «Піди, хвостику!» Гр. (кепкують з того, що посилають, а воно на других зкидаецця). Усе на ёго стикає. Пир. Три святі в хаті (як троє в хаті и за холодну воду не візьмуцця). 3. Гуляю та силку збіраю. Б., О., Кр., Ст. 36. Гуляй тато — завтра свято. Нос.— Гуляй гиря — три дні свята. Коз. Замуж хоч зараз, а робить не прибить. Гл. 10870. Без попа й не почнеш (*). Б.— Що ж, треба попа, щоб почав. Л. Як не починають роботи, іжі.— A) не обидесся. Кр. Тобі од скуки тілько ловити мухи. К>, 3. Аж, ёму тільки байдики бити. Осоковець Коз. п. Робить, так в чрмусь локче. Ном. 1$ 2-2588 481
|