Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
(*) поганий. Бр., Рад. Нехай, нехай, та й зовсім занехаєш. Л.—... зусім занехай. Бр. Губою говори, а руками роби. Ил. День неначе (!) год. Н., Л. Можна багато вробити.— (•) як. Коз. Не журись, та ділом поспішай. X. Коли взявсь за гуж (або: за уж), не кажи, що недуж. Об., [Ст. 36.].— Недуж — не берись за гуж. Зв., [Бал.]. Де руки и охота, там спора (або: скора) робота. Ил. Не візьмесся за роботу, робота сама не зробицця. Бр. Всяке діло хоче, щоб коло ёго панькали. Ііом. Иди (або: Біжи ж) ногами. К., Л. 11020. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там! Збр. Лаз—Біжи ж мені та на одній нозі. Б. Вчи лінивого не молотом, а вчи голодом. Ос. 10 (XIII, 20), [Зал.]. З рук надеть все: так часом не хочецця ні за що приня- тися. Сі. 36. Кому діло докучить — тот ся розуму научить. Акт книги Ст. Маїистрату 1692 р.; пісьмо кінця XVII с В нас поциганськи: не хоче робити — не силуй, істи не хоче — бий. Гайс. Бог з празником, а чорт з роботою. Кр. Лучче.на печі лежати, ніж від ранку до вечору страждати. Збр. Лаз. Піч мати. Мов. Ох піч моя, піч! коли б я на тобі, а ти на коні — славний би козак був з мене! Кон., [Шили].— Пєцко, матко! гдмбись ти на коню била, а я на тебе, цоб то за слічна война била (казав жовнір, добившись в Заверюху до яко- ісь хати и забравшись на піч). Казки. Хто любить піч, тому ворог Січ. Кременя, п. (Калебар- да). Чув од дідизного козака; розказував, з великою позагою, про лежебоків. Коніс. ПОЗО. МАНДРІВОЧКА —рідна тіточка. Ос. 14 (IV, 65),' Зал. Де хатка, там и (!) паніматка. Прав. Ниж., Пол., Лів. Що хатка, то й. Лист. (II, 13). 487
|
|
|