Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Де хліб-сіль-каша, там домівка наша. Пир., [Коз.]. Тільки домів (*), як у зайця B) лонів C). Бр.— В нёго домов, як у зайця ломов. Ст. 36.— В мене домув, як у собаки ломув. (*) У нёго (у вбогого бурлаки) стільки дворів. Кор. B) у собаки. Пир., Кон., C) ланів. Кор. Присягаю зеленому гаю: як гай розівъєцця, то й служба минецця (не хоче служить, у ліс ёго тягне, на волю). Бр. Як розвернецця на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Кан., К. Оставайся, мамо, в лузі: вже тепера ми сами друзі. ЯЛ Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти)? Кан. Уродивсь (*) на вовчі слёзи, Кр., X. Пішов, утік.— (!) Создав Бог. Кр. Замочить лапті (пійти в мандрівку). Н. 11040. Из доброго миру пішла. К.— Ніхто и не бив, и не лаяв: так пішла, з доброго миру. Рад., Л.— Не знать чого пішов — из доброго дива! Ч. Пішов з блеску світа (не знать, чого й куди). Кон. Пішов у світи (докучило бути, и пішов у світи). Бр., Лип. Пішов з пустим міхом на порожні клуні. Сл. Побіг, як собака за возом. Б., Пр.— Як собака за возом, біга. Евх. Пъятами накивав. Ск.— ... закивав. X. 36. Потяг, як Тарас лозами. Зал.— Мандрує на довгі лози. Конис. Ломаку під руку, та й лиги! Кон. Его й з собаками не збігаєш (або: не набігаєш, не знайдеш). Зал. Пъятами киває, бо діла немає. Рад. 11050. Доти ходив, доки не наложив головою. Проск* Лучше було (зіс) сидіть дома! Пр. в Ст. 36. Не грай, не блукай — будеш чоловіком. Пир. Прошки роблять без сорочки. Нос. ЗЛОДІЙ на злодію іде и злодієм поганяє. Нов. Инший такий є, що «в мене», каже, «світліше око попросить», а другий — «а в мене світліше вкрасти». Зап, (І, 147), Кан. Хазяін бережецця, а злодій давно ёго береже. Кр, 488 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.