Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Боско через увесь вік босий бігає. Кр., Н. И пси босі {на невбутого). Шей. Цуцу, босий! Ном.— ... не толоч проса. Босини справляти (про босого). Збр. Шей. Голий, як мати (*) народила. Дуб., Пр., О. A) на світ. Л., Ил. Так як огарь обідрався. Кон. Огарь — пенёк осмалений. Тікай голий, бо обдеруть! Пир., Пр., Нос, Нов.—... бо обідруть тя. Ил. Замісць тікай; кажуть теж и про бідного. Козак муха — без кожуха. #. Из дранки — в перепіранку. Л. 11240. Одна рубашка — та переперашка. Кон. Що вечора, що ранку, то й надінеш новодранку. Пир. Плечі голі. Бр. Прибрався к святу в новую лату. Ст. 36. На , на твій подобень.— Чи подобень на доло- бёнь. Бр., Проск. Як дурне та вистроіцця гарно, або вийде на люде. Пізнають хлопці и в драні (*) сороцці. Л. A) калній. Ил. Сёго ніхто не зніме, а кращого не дасть. Л., О. Не писаніі рукава скачуть, 'но сите черево. Ил. На пану шовчок, а в животі щолчок; а у мене хоч сви* та, та душа сита. Т., Кон. Людям чини шайность, а коло себе май ОХАИНОСТЬ. Ст. 36. 11250. Хоч в семрязі, аби в добрі звязі. Хоч не ошатно, та здатно. Гад. И цар города латає («ато нам свого доброго не латать»). Рад., [К.]. Хоч убогий, та хендогий. К— Хоч будеш убогий, аби сь був хендогий. Ст. 36., [Яц.]. У наших хазяёк та по сто сорочок, а в мене одна, та й та біла щодня. Бер.
|
|
|