Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Принесе біс кума — та не буде ложки. Ст. 36.— Прийде кумець на обідець, а лижки не буде. Ил. 11900. Який гість, така ему й чість. Об. Сяде курка й без поклада. Бер., Коз. Сідайте — на чім стоіте. Л. Просимо істй, та нігде сісти. Кр. Є що й істи й пити, є по чому й походити, тілько ні на чому гаразд гостей посадити. Кон.— Єсть що істи, та ні на чім сісти. Лів. Знають гості и самі, що вони нудні,— ато чого б вони калантарили (проти клекоту збитнёго). /0 Посидять-посидять, та й далі пійдуть. Л., /Є/?. Бери, чорте, гостя, а музику посля. Не. З ложкою — до стола, на дурницю — до села. С. Гарні (або: О, любі та милі) гості, та в двері не потов- пляцця. Зв. 11910.. Шануйся, як вон ведуть. Ст. 36. Прошу на виступці. У., Л. Ото Бог, а то (!) порог. Пр., Пир. (і) Оттут Бог, а тут. Кулж. Пороги оббивати. Л., Гр., Ст. 36.—... одбивати. Нос.— ... перебивати. Бр. Дарма верба, що груш нема — нехай и не родять; не бувають гості — нехай и не ходять. Кр. Нехай до его піп з кадилом прийде, а не я. /Ср. «Так просили, так не пускали!..» — «Куди?» — «В хатуї» Кулж.— Прохали, та в хату не пускали. Ввх.— Так нас не пускали — до хати... а так приймали, так приймали — все з стола ... та ми посиділи на покуті — знадвору — та й додому пішли. Казки. Як тато псів накупив, то чорт до его не приступить (кажуть, як не раді ім в гостях.) Бр. Положили Савку на голую лавку. Нос. Як хто жалкуецця, що погано витали, то так жартують. Хоч не нагодували, аби запрохали. Кан., К. 11920. їх гудьмо и в них будьмо. Бр. Коломию A) гудьмо, а в Коломиї будьмо. Ил. Стародавнє місто при Пруті, нині обводове. На проханого (*) гостя багато треба. Ск., Кулж. (*) жданого. Л. 522 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.