Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
У гостині остатній починай їсти, а первий переставай. Ил. Гість — невільник. Ос. 2 A90), [Ст. 36., Кон.].— ... ляже, хоч у перину положить. Бер.— ... як невілник: де посадять, там и сидить. Проск. Гость хазяінові не указчик. Зал. Гості обідом привъязаш. Слуц. Гостям а ні вон (не можна вийти, негода).— Рад.— Живому чоловікові не за поріг. /Єр. Де чують, там и ночують. Нос. Гостям сміх, а хазяям слези. Бр. Гірка гостина, коли лиха година. Ил. — Не мила и гостина, коли з дому з сваркою вибираєц- ця. Проск. 11950. Кого болять кості, той не думає в гості.— Гості обьідять кості. Кр. Де все гостина, там голод не далекий. Ил. «ХЛІБ та СІЛЬ!» — «їмо та свій!» О.— «...а ти в порога A) постій». Лів. (*) а ти не маєш, то. Бр. Теща жива! /(., Пер.— Ну, ще твоя теща не вмерла! 3. Поспів на обід. Хто пізно (*) ходить, той сам собі шкодить. Об., Ст. 36., Яц. A) нерано. Лів. Два третёго не чикають. Руд. Опізнився козак, так будеш и так. 36р. Лаз. Пришов рано — аж не дано. Ст. 36. Просимо імо, а як прийдете до стола, в чоло ложкою дамо. Шей.—... як прийдеш, то в лоб A) дамо. Бр., Зв., Л., Кр, A) дулі. Рад. «Час обідать!» — «Просимо!» — «Нехай Бог благословить!» Бр.— «Наповняючи!» — «Просим обідать (або: Просимо милости)»! — «Спасибі!» Рад.— «Просимо обідать!» — «Нехай Бог наповняє!» Зв., Кон.— «...Бог дає повне все». Бр. 11960. У доброі господині нема ніколи по обіді. Ил. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.