Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

Лихий передобідок и найліпший (!) обід попсує.
(*) Мале снідання великий. Ст. 36.
Поснідай трошки — на обіді менше зъеси. Коз.
Один хоч иззіж вола, то все одна хвала. Рад.
Первий кус усёму голова. X. 36.
Первий шматок ззіси у смак, а другий уже не так. Евх.
Стіл кривий (коли не поставлено). Пир.
Уміла, кумо (]), варити, та не вміла давати. Л., Кон.
A) Вмілисте, кумцю. Руд.— А та подала порося, як Циган вже
наівся. Кажуть, як подадуть ласу потраву, як уже добре
підхарчились. Ном.— В десять кіп казок се з довгої брехеньки.
Циган пішов косить до чоловіка та й почав увилювать, так
той ему и одскородив: раз те, що цілий день голодний мусив
косить, а за вечерею подали ковбасу, як уже Циган наівся.
Циган и сказав ото.
Добра кванька, та нема лоньки, хіба буду пальком. Л.
Хоч не багато A), та на тарілоцці. Коз.— В мене так:
хоч рак, та на тарілці. Кон., Лев.
A) трошки. Бр.; за копійку. Р.
11970. Не іж в шапці, бо твоя жінка буде мать дурного
чоловіка: Не.
Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Л., Пир.
Каже, похленувшись.
За ідним присідом вечера з обідом. Бр.
«Гаряче!» — «Студи, дураче — під носом вітер». Зал.
Не бійсь, (ложки) до вуха не понесеш, а до губи. Бер.
Як скажуть — темно істи.
Начинайте, тату,— мати ість. Гр.
Перекуси, та батькові даси. Ст. 36.
То слабого питають, а здоровий, що пійме, то змеле.
Бр., [Просп.].
Гостик за стіл, а лишній — хоч и під стіл. Нос.
Савка в кут, коли гості суть. Ил.
11980. їжте гості, а ви, діти, джа (])! 3.
0) ша. Нос; нуте! Зв.. а ти, жінко, джя! Л.
їжте гості, а мати наісцця и коло хати. 36р. Лаз.
Будем істи, та не всі. Ск.—... «Хіба вас дома не буде?»
Ном.
526

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.