Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
як Христа дочнтаюцця, то, не отказуючи ему «во истину эоскрес»,— побажай чого: так и станетця. Ос. 10 (XVI, 59). 290. Ховаючи втопленика, поливають ёго водою — щоб дощ був. Ос. 10 (XVI, 48). 291. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна — ярчука. Збр. Шей. 297. Є поховані над дорогами, то чумаки, торазні прохо- жалі: на іх могили жаден, хто йде або іде, полінце, скіпку, траву, або грудку землі кидають — буцім би то й самі помогали ховати. Зап. (II, 288). Як покривають молоду (на Подолі скривать не водять в ЛЦерков, а роблять се дома, завиваючи в намітку), садовлять на ослін, чи що, а під ослоном відро з водою, щоб здорові були, як вода. Ос. 10 (XVI, 40). На воду виносять першу шкалярущу з писанок и крашанок: вона попливе до Рахманів и скаже ім Великдень. Ос. 10 (XVI, 48). 300. Щоб удалась капуста, то треба зачинать шаткувать на сёмім дні, як молодик настане. Зап. (II, 42). 301. Швець копилом (*) перекинув. Лів. Кажуть, як усі, в розмові, ущухнуть — A) хату. Ном. 303. Боіцця, щоб ему заєць дороги не перебіг. Ил. З порожніми відрами. Пир., Л. Уповні перейшла. Пир. Свербить, та й свербить долоня... Думаю — чого? Кон.— Свербить долоня проти чогось. Пир. Хто волохатий, той буде багатий. Ил. Буде дощ, бо Жиди волочацця. Ил. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ост.—... погоду обіщають. Ил. 310. Як коси довгі, то и зіма довга. Кон. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька: як товща ик серцю, то зіма велика буде з осени; як товща ик хвосту, то навпослі; а як рівна коса — рівна зіма. Як сницця бійка, то хтось прибъецця (приіде в гості). Збр. Шей. Не на вмірущого! (Як у мерця очі незаплющені — на вмирущого, а заплющені — ні). Ном. Як миша ість рблот, так буде хліб дорог; а як гузир, то нема дорога. Пир., Кон. Мошки, комарі, мухи и д. завелись з попелу, що зпалив и по вітру пустив змія Кирило! Кожемъяка. Зап. (II, ЗО). Гива тим червива, що кілками з неі Христа мучили. Ос. Ю (XVI, 52). Н 51
|
|
|