Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Добрі жорна все перемелють. Пир., [Кл.]. На добрий камінь, що ни скинь, то змеле. Ск. Що Литвину шкодить, то Русину помагає. Проск. Всяк пан своєму животу. Гл. Торкни в губу. Ном.— Торкай, тату, в чортову губу. Кр. 12020. Не вірь губі, положи на зуби. Ил.— Губі ні^ди віри не май (або: Не треба віри доймати губі, бо як в неі торкнеш — аж захочеш). Ст. 36.— Не вірь губі: покоштуй, то захочецця. О. Нум істи гостинець, щоб наш гість не старівся. Пер. їжте, умочайте, на друге вибачайте. Пир.— їжте, гостоньку, пийте, мачайте, а рештою вибачайте. Проск., Нов., Евх. «Та кушайте, панове гості!» — «Та вже, дядьку, тут ти! сидять, що добре ідять. Уже за ухо не понесемо, а просто в рот». Б.— Тут тиі сидять, що добре ідять. Ст. 36. Я тобі хотів би неба прихилити! Проск. — Рад би неба прихилити, та не хилицця. Зв., Бер., Рад., Л. Як неспромога почастувать гостей. Рад. Ну, прошу вибачить, пробачте, гості моі: не скупость, така (*) спроможность. Ос. 15 (XIV, 89).— Поживіцця, люде добрі! не скупость, тільки така сила!., на що мали, на то приймали. Бр.— Не скупость, але лихая сила. Ил.— ... така зможность. Кр. A) Вибачайте, добрі люде! наша щирость, та не. Рад. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Криски (Кр. п.). Перво сказано попом села Покошич до мирян після грабіжки лядськоі села й церкви. (Од Гаврила О болонського). Вся причина перед очима (як подадуть страву, припрошує). Рад. Кий на кий вадить, а хліб на хліб не вадить. Об.— Хліб на хліб не вадить. Хрест на хрест не вадить, а кий на кий вадить (як хто перехристицця уже, а его просять ще істи). О. 12030. Не вставай изза обіду — ще в печі долото жарене. Коз. Годі, куме, істи, бо не буде на пироги місця. Ил. їжте борщ, капусту, бо пироги несуть (несуть и не суть). Нехай Господь наповняє до віку! вже вдовольнились. Ос. 15 (XIV, 89). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.