Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
12110. Як не підьєси, то й святих (]) продаси. Коз. Се б то: при великі нужді и голоді, чоловік иноді мусить и таку святощ, як образи, продати.— (*) святого. Ш. Голод не тітка. Дуб. Голодному хліб на думці. Пир.—... на гадці. Ил. Спанням голоду не перебудеш. За іду нема встиду. Яц. Не в россадную істи, як нічого. Ст. 36. Не ходицця о наідок (*), але о покушання B). Ш. (*) в наідок. Бр. B) о скоштунок. Ж. Чим не наісися, тим не налижесся. Ил. Не тілько іди, кілько біди. Раз душі догодить. Л.— ... не десять раз. 12120. Не івши — легше, поівши — лучче. Евх. Хоч посолонцювати оселедцем (по горілці)! Бр. Тілько нашого, що в душу вложено. Пр. в Ст. 36. їж гірко, кисело, солоно: умреш, а не згнієш. Ил. Роби до поту, а іж ув охвоту. Ст. 36.—... у поту та іж в охоту. Б.— Іж до поту, а роби аби не змерз. Полт. Час. A861 р. № 32). Як хто ість, так и робить. Бер., Збр. Лаз., [Бр., Ил., Ст. 36.]. Поволі, добре и д. ість, поволі и д. робить. Скатертина душа ненажерлива: хоч скільки годуй, то не нагодуєш. Збр. Лаз. Миска пори не знає: скільки лий, то все буде істи. Не. Варили не варили — давай істи. Ст. 36. Як будеш угоден Богу, то не будеш и голоден. Проск. 12130. Голодний, як собака. Лів.— ...пес. Г., П. Істи — аж живіт до спини тягне. Ст. 36. По животу мов коти лазять. Пир. Трусицця, як мокре щеня. Пр., Лох.— Охляв, як в дощ щеня. К. Аж шкура трусицця. Рад., Л. Аж шкура болить. Об. Істи, аж плач! О., [Ст. 36.]. Пси му за ухом виють. Ил. И ріски в роті не було. Л., Пир., Пр., О. Нащесерце. Л., Пир.— Нащосерце. Лів. 12140. Уночі не ів, так ему чемері затягло. Коз. Прийде голодний, то и ззість холодний. Бр. 532
|
|
|