Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Ото ж мені вилизав. Бр. Злизав — та й не лисий!.. Ёвх. Сир ззів, а на масло давить. Кап., К. Мацьку, зъ1хав хліба багацько. Бр. «А я вже перехватив!» — «Як?» — «Та ззів окраєць хліба, та дві паляниці, та два решета (*) гнилиць». Сл. (*) та решето. Гр. Сёго-того по макітерці, та й годі з мене! Руд.— Того- сёго півмакітри. Кулж. Кусочок з воловий носочок та мъякушки з шапку. Л., Черн. 12220. «Що це ти, бабо, ополоником іси?» — «Десь, спо- дару, діти корець занесли». /(/?. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Л. Ненажир напав. Пир. Напав нежидь, нігде и хліба кусок не влежить. Збр. Лаз. Се в его істовець (хвороба така, до великоі іжі; часом и жартують). Пир. Ідам тебе ість. Чи ти ж согрішив, що троха вкришив. Ст. 36. Хіба ріжна ще захотів? X.—... рожна ще дати? /(/?. Тепер ти вередуєш: будеш ти істи печену редьку. 3.— Того не ісиш, того не ісиш: ще ти на своім віку то ззісиш печеную редьку. Бер. Не про то говорять, що багато ідять, а про то, де воно ділось. /С.—... що багацько ідять! а де воно діваєцця, не зліз зъ неба святий істи. Бр. 12230. Очима пива не випъеш. Проск. Стіл хліба не поість. Коз. Все іси та іси — щоб не спав з туху. Кон. Рибу іж, та рибалку не ззіж (не багато бери, бо рибалка з риби живе). Пир., Кон. Хто ласо ість, той твердо спить. Не. Не дуже вмочай, бо осліпнеш (про вареники). Ос. 4 (III, 33). Поволі, хлопчику, раз хліба, два рази борщику. Бр. Сласная іда — животу біда. Нос. Який ти пшенишний (як хто пшенишне любить або-що), Ном. Не пшикай (або: Не булькай). Як хто просить, або-що — пшенишного, булки. 12240. Пшенишники доведуть, що й хліба не дадуть. 536
|
|
|