Хто багато ість и пъе, той в розум не тне. Ил. Не кивай, не моргай, а кишок зоставляй. Збр. Лаз. Більше днів, як ковбас. Яц., Руд. Налопався, як Циган сиворотки (сироватки). Ёвх. Усолодився, як червак у хріні. Ил. Наівся по саму завъязку. Рад., Л., О. Як колода з живота! Л., Ст. 36. Як наівся за его здоровья! Ст. 36. Нарепкався (*), як свиня браги. Л. (*) Накепкався. Коз. 12250. Налузався, як менёк. /С. Пуп-пуп, наівся круп. Лист. (II, 288). Жартують з дитиною, як воно напуценькаєцця.— То чоловік вола вкрав и нагодував сімью мъясом. От приходить хазяін того вола, а нікого нема дома, тільки дитина на припечку: сидить не оддишецця — обрепкалось. Чоловік ото й каже так: а воно — «ні», каже, «не круп, а бичинки».— «А де ж та бичинка?» — «Он», каже, «у сірка», а сірко на погребі, и в погребі віл... В Десять Кіп Казок трошки инаково росказано. Украдений був кабанець и геть то вже, и прийшли трусить, а дитина сказала: «Єге, крупець! може и мъясця!» — «А де ж ви взяли мъясця?» — «Батько такого великого півня принесли на плечах, що аж уги* нались! а такого сала з него нарізали в куски и сіллю пере-, сипали!» — «А де ж теє сало?» и д.» Наівсь, хоч під лавку підкоти. Пр. Жіночко, діточки, кутя мене з світу зжене! Пр. Наівся, наче дурний на обіді. Б. Иззіла до капельки, до крішечки; щоб не боліли ки- шечки. И мало наілись, и багато поіли. Ёвх.— мало іли — худо ззіли. Ст. 36. Добро, наівшися, та мерти голодом. Пр. в Ст. 36. Не то що наівся, и в пазуху набрав. Пир., Гр. Коли наівсь, проси Бога, щоб не розсівсь. Кон. 12260. Треба трошки полежать, щоб сало завъязалось. Ш. З душі ніхто не вийме. Ст. 36. Тобі так хочецця істи, як голодному теє. Ном. «їж!» — «Я не іж — я так надувся!» О., Коз. Сита кішка, коли сала не ість. Ёвх. Щипа, як кумова сучка по цибулі. Збр. Лаз. Не ів, тільки побабрав-побабрав. Збр. Шей. Барложицця, як свиня в солоді. Лох. їли, як пани, а накидали, як свині. Чигр. Помотав, похватав, як собака стерво. Проск., X. 36. 537
|