Смійся-смійся, а за смішки плачем одвітиш. С По сміху плач наступає. Ил. З жарту и біда часом буває. Ст. 36. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Пр. в Ст. 36. Шалость до добра не доводить. Кулою. Сміялися твого батька діти, та з ними и ти. Ш. Засмійсь, Матвійку, дам копійку. Рад., 3., Л., Н., Б., Кон. Засмійсь, Терешку, дам денежку. Б. 12670. Смійся, смішку (сміюне), дам тобі кишку. Бр. Засмійсь, аби чудно. Л. Смійся, дурню, доля буде. Коз. Смієцця, що дурний. Пр., Н. Раденький, що дурненький. Ск. Смієцця наймит, а нічого не тямить. Зв. Тішицця, як би го бузько носом иськав. Ил. Рад дурень, що пиріг великий. Нос. Сміх не реготи, пійшли баба в переверти. Евх. Сміх мене брав, як батько вмірав, та ногами дрижав! С. 12680. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми! Коз. Радуйся, лисий Остапе! цебер Савку родить (радуйся по пустому, коли дурень). Кан., /(. Втіха, як з порожнего міха. Бр. Сміх! нам регочецця, а ім не хочецця. О. Смієцця, своего не приложивши. Ст. 36. Смієцця, кому не ймецця (віри, або й біди). Нос. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ил. Смішки з поповоі (*) кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не.— ... то й жалко. Ном. і1) з чужоі. Коз. Не смійсь рабі (*) — буде й тобі. Коз., Гл., Мг. і1) раба рабі. Кр. Хто смієцця, тому не минецця. Лів., Ёвх. 12690. Вам смішки, а мені ні кришки. Л., Пир., Сое. Тобі сміх, а мені плач. У.—... на вмі. Бер.— Вам сміх, а мені ледве (!) в час («ледве жиє»). Бр. (]) а мені саме. Ст.-Зб. Не треба з тим жартувати, що болить. Ил. Не смійся, Иванку, з моего припадку. 36р. Лаз. 555
|