Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
(!) добрий. Лох. Опанас свині пас. Ном. Пилип до стіни (*) прилип. Дуб., Пр. (*) до гайна. Л. Ой Семене, Семене! ходи, серце, до мене A). Л. (]) иди сядь коло мене. Пр. Савка-булавка покотив булку та вбив курку. Ном. Тимошу, убий вошу. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Уш. Юрку, спечи курку. Ст. 36. 12720. Якове — свиня тобі дякує! Гайс— ... а кабан лає, що помий немає. Ном. Піду на гори — роздам своє горе. Кох. Пастух свинопас, держи хліб про запас. Ст. 36. Одкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Гайс. Верніцця та найміцця — до вечера шаг заробите. Л., Пир. Жартують, молодь найпаче, як хто піде. «Світи вже!» — «Світи очима поза плечима». Бр., Лип. Нічим світить. «Он дивицця!» — «Нехай дивицця — не поживицця!» Лів. «Чи вона жеребна?» — «Жеребна! тільки хвіст та ребра». Ном., [Ёвх.]. Що на серці, то на серці... а що у животі, то чого там нема! X. 36. «Синку!» — «Синку, чи впасеш свинку?» Гр. 12730. Ох, не побий плоскони, а побий лён! Л.— ...та побий матки на чотирі шматки. Кон., /?./. Як хто скаже о-хо-хох! Оце штучка: загни пальці, та й карлючка. О.— Не великая штука: загнув палець, аж кручка. Ст. 36. Як хто скаже — оце штучка, або просто, жартуючи, як що штучне побачить, або зовсім нештучне.— A) палець. Рад.; пучку. Н., Кон. B) ключка. Н., Зв. Жаба — то твоя баба. /(., Л. 557 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.