«Бабусю!» — «Хиба я пуп гризла, що ви зовете!» Кон. 12760. «Не спицця — хліб сницця».— «Устань, прибери зпід голови». Б. «Де ви родились такі?!» — «Проти неба на рожку». Кр- И ми люде добрі, и наша мати не синиця. Ил. Все що хрін, то ложкою (надісь, жарт на що мед и д.)* К., Кан. Нехай на тебе индики брешуть! Ёвх. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив! Гр. Розмишля хвостом. Ном. Се б то, маха — скотина. Спасибі за хату, и на хаті тепло. Б.—... за хату и надворі тепло. Чудак покійник, що рибу крав! Кан., К. Як рибалка у^абне у свого товариства риби — вона ему не буде ловицьця. Нове. Хазяін старший, та не бреше. С, Зв., X.—... а ти обзи- ваесся худший. Гр. Кажуть на собаку, як сунецдя. 12770. На того бреши, чий хліб іси. Об.— ...а мого хліба не іси, то на мене не бреши. Бер. Кажуть на чужу собаку (або й на людину), як бреше. Єсть там в полі коній много: як злапаєш, то поїдеш, Войц. Коли йдеш до вовка на обід, бери й нас з собою. Ил. На що й голова, коли розум! О. Глянь! бридкий, та й не журицця. Не. Оце у мене серце бъецця — як телячий хвіст. С. Що тобі Бог дав — чи дівчину, чи дитину? Пир. Три дні, як не краду (як питають, чи не бачили чого). Л. Слухайте, бояре, що князь бреше (весільна). Бр., Лів. Сокол з місця, сова на місце. Ст. 36. 12780. Одна сорока з плота, а десять на пліт. Бр.— Сорока з кола, а десять соколів на іі місце. Проск. Чорт колодочку положив, а Бог чоловіка посадив (один хлопець лежить, а другий, жартуючи, сідає, та й приказує... «Та ні бо», той одвітує, «Бог колодочку положив, а чорт чоловіка посадив»). Кан., К., Л. Не псуй лёду, та пускайся на дно. Руд. 559
|