Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
и сукно унесли. Подививсь кравець на сукно, на вікно; перегорнув сюди-туди, та й каже: «Два мішки й торба!» — «Е, ні, буд- те ласкові — нам з сёго юпку та свиту!» — «Е, я такий, що мішки шию!» — та й бувайте здорові! 12808. «Коли батька бъють?» —«Як снопи подають!» Зв., Кон. «Ай дуб!» — «Та й зелений!» — «А щоб ти на ему повісивсь!» Зв. Узялись до гарячого борщу батько з двома синами. Покуштував один син — гарячий. «Ай дуб», каже; покуштував батько: «Тай зелений!», каже,; а третій тим часом заслухався про що це вони балакають, та не покуштувавши, цілу ложку въ рот: «А щоб ти», каже, «тату и д.». Ато ще кажуть, що ніби се так сини батька підневідили,— и в такім разі, замісць «а щоб ти тату и д.» кажуть: «А щоб ви на ему, синки, повисли!» Є про се брехенька и в Десять Кіп Казок. 12810. «Який, тату, борщ холодний!» — «Ай холодний!.. Сину, одного тебе маю, бодай и того не мав». Л., Павла. «Чого ти плачеш?» — «Батько вмер!» — «Одчого?» — «З голоду».— «Хіба хліба не було?» — «Та був, та ножа не було врізати». Л. «Ох, моя матінко! снився мені батенько!» — «Цур ему, доненько! поминацьця хоче». Ёвх. «Діду, Сидоре, собак боюся!» — «А з костуром, бабко!» Прав. Ниж. Певно з тиєі брехеньки про бабу, що не знала, чим діда поминать. «Ой діду, діду», голосить над ним хворим, «чим я тебе буду поминать!» — «Сухарями, бабко! сухарями, любко! сухарями, Пархомихо, сивая голубко!» — «Та де ж я, де візьму тих сухарів!» — «Попід віконню, бабко и д.» — «Ой діду-діду, так я ж собак боюся!» — «Из костуром, бабко и д.» Ном. «Ой лишечко! пана щось ззість».— «Ах ти ж прокляте! нехай лучче пан тебе ззість!» Через ваші вівці та й в кошару не йти (або: не можна и в кошару заглядати). Бр.— Через бабини телята не можна и в двір заглядати. Ил.— Хіба для твого теляти A) та й в город не заглядати (вовк каже чоловікові на питання* «Чого ти, вовче, заглядаєш?»). Рад. (}) Овва! через твоі телята. Казки. «Ей, синку, будем бицьця!» — «Тпру!» — «А що?» — «Що ж, бицьця, так и бицьця». Кр. Так мама казали. Ил.— Так казали старі люде, дівчата. Ах. 661
|
|
|