Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Монахи, що не дают промахи. Шим. Він вміє піймати вовка за вуха (покористувацьця чим). Кос. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст. Так він до вас берёцця,— як не знає чого! Сос. 13570. Панська підлизуха. Ном. Чумак чумака таранею допіка, а сам у его з воза потягує чабака. Сторож. Як бачить, так и рачить (тоді годить, як у кого що є). В. Сюди хрестом, туди хвостом (таке-то яхидне). Робити золотий місток до ворога. Кос. Тхори тому, що носа не має. Ил. Моє діло теляче: наілася та и в хлів. Гл. Москаля підвіз. Лів. Я не до вас — я до Дунаю: водиці напъюсь та й додому піду. Б. Вовк добірався до гусей, коли пастух... так той ото й каже. Жартують, як хто вдає, що того в его и в думці нема, а тим часом воно певно є. У голові мов у пеклі — нічого не видно. Вал. 13580. Утяв шва§у (зробив кому пакость, але не ток, а на посміх)! Кор. Казали — минецця, а воно тільки настає. Шим. ли — минаєцця, а воно саме приступає. Ном. 13582. Вертицця, як шило в паністарі. Зал. 13584. А як би там око було? Ном. Глузують з дурноі жалоби, що, мов, шпурнув чим, або так дуже ударив. В «Десять Кіп Казок» є про се и брехенька. Водить очима наче злодій по ярмарку. Б. Шик-пик — не в сіх, не в тих, в сапъянбвих. Б. Скраснів, як искра. Лев. Не до стида, як сорочка лиха. Якого уродила ненька, такого прийме й земелька. Сторож.— Якого привела мама, такого привитає й яма.— Який вийшов зпід пелени, таким останусь и до труни. 13590. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Кох. Менши кокот, менше клопот. Гл. Наплюй ти їй в вічі, та скажи: «одкаснись од мене й од лиця мого». Б. Так и лізе, як чвора. Б.— Бігають чворою (або: слё- тою). Слідом бігать, на вби- — Каза- 590
|
|
|