Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
На его такий — Божий кий (сердитий). Я. Война посеред гайна. Б. Три музики грало и всі три виграло (спорились и не згодились — кожний по-своєму прав). Кон. Так лаєцця, що чистій на землі буде, (ніж) як він вилає. Б. Без огню варить кого (докорять чим). Оце вже й почали пёндюра водить (лаяцьця). 13600. Світчив его, світчив. Ном. Лаяцьця прикладно. Б. Задам я тобі бурду. Збр. Шей. Гляди лиш! так полетиш, як хтось на лопаті. Л. Не бачить би ему Красного Колядина! Ч. Ну, зна© би він до нових віників. Е — дурні наші! Полт. п. Звичайна лайка. Нікчемний ваш рід! Нікчемного ви роду! Изроду нікчемні! Та що вже з нікчемних! Нікчемні собі у затишку. Кох. Як дам тобі, так світ за 'вчинку здасця. Не. Старосвіцька. М. Білз. Тут тобі й пуп розвъяжецця. Ч. Пропадеш, як гнила колода. /С. 13610. Що, жив! горобець каже жив-жив-жив; а як поймають, то й не живе. Бр. В три-шия тебе прогнать. Л., Кон. Кота ще треба пошанувать (палицею), щоб він сюда не вникав. Н. Кнут не ангел — душі не виме, а правду скаже. Час A857 р. № 12). Жалко, що не помічено, де записаної Ном. Ювелірник — латирник. Черн. Лайка. Клепачівський злодій (як хто нишком візьме, або просто вкраде). Л.— Оце Чевильчане (уідливе, або — усе рознесли, розхватали, на обіді або-що). Клепачі и Чевильча (сс. Л. п.) з давних-давен вславились по ЛубенщинІ злодійством, За моеі памъяти ще діялось, що чума- 591
|
|
|