Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Не пив води Дунайської, не ів каші козацькоі. Не: 13700. їм міх, а нам рядно. Ст. 36. Як завидує кому, або похваляє, то друге так одріка: жарт — дурниця, мов! С. Д. Ніс. Не горіло, не боліло,— давай хоч бабо поліно. Б. Співатиме півень, чи ні, а день буде. Кос. Чи буде решето бобу, чи не буде (не на певне не хоче йти). Ст. 13704. Сказав Забіла: не буде діла (колись первий пан на Коропщині — що з ким хотів, те й робив). Кр. 13706. Сиріч кобза! на Лисій горі ярмарка. Кр. Се рябоі бичок. Ч. Не до нашоі шиі ті комірі шили. Кр*, Гл. Не по нашому пірью. Знають усі чудотворці, яки ви богомольці. Гл. 13710. Ів би Москаль сало, та ба! Б. Не всі ті пиво пъють, що варять. Лев. Се вже не шпачки! Кор. Чоловік навідав гніздо шпаченят, и збіраючись до торгу, вечор- ком пішов, щоб то видрать и назавтра в торгу продать. Саме коло осокорини, де було гніздо, стрів его старець и пита, куди йде. «Піду шпачків видеру, завтра у торгу продам».—«А де вони?»— «А ось на сему осокорі».— «Е, ні (Грицьку там, чи По- тапе) не роби сёго — гріх, усяка тварь дітей своіх любить и дуже вбиватимеїщя по дітях». Уговорив чоловіка, пішов той додому, але ніччю передумав: «хоч гріх, хоч два — видеру: яку гривню вторгую, соли куплю». Уранці пішов чоловік, сів під осокором и роззувавшая, щоб то лізти на дерево. Коли па- стушята и питають: «Що се ти, дядьку, будеш робить?» — «А що? полізу на дерево — шпачків видеру».— «Е, шкода! старець чуть зоря приходив и видрав». Почухав чоловік голову, з тим и пішов. Через якийсь час прийшлось ему єднать старця — сина женив. «Добре діло», каже той, «нехай Бог пома- га!.. А кого ж», пита, «думаєте брать?» — «Е, ні», одріка, «се вже не шпачки!» Камн. Аби до нового (хліба) стало. Кох. Як би усі ковалі, то й на ковалів би плювати. Лев. Тільки, в торгу и мъяса, що козина паністара. Була б шия, а хамут буде. Гл. Аби груба, то пес буде. Казки. Сказав один чоловік, як економ страхав громаду, що, мов, покине, коли не будуть слухняні. Поки є люде, поти се буде («Хіба ще воно не вивелось?»— «Поки є и д.»). Вал. 596 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.