Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
З рудих нема святих, та и з чорних чортма добрих (руда сказала чорнявому). Кох. 13940. Маруся, безуся. Дражнять усіх, що зголюють уси, або не мають іх. М. Білз. Лоб Сиволозький. Б. Дражнять Сиволожан (село Борзен. пов.), що високо підго- лююцця, та й усякого, хто так робить. М. Білз. Розумна голова багато волосу не держить. Кох.—... а даєцця ему лисина у шість вершків. Чмихає, як овечка. Л.— Пиршить, як овечка. Пир., Н. У мене син — такий варяг (здоровий, високий). Ст. Там велетень такий (височенний, здоровенний)! Ном. Здоровий, як луг (?). Кон.— Луг з его такий. Оце лохвицька ряхта (високе. Що воно за ряхта така?). Р. У его у штанях уже діти пищять. Час. A857 р. № 15). Пицура (пика) решетом не накриєш, за три дні не об- гепаєш. Кор. 13950. Гамела (оцупок такий, нестелепа)! Кон. Балда (нестелепа, иенроворняка; в Чернігові є Балдин- ські гори)! Старе виставляє себе, що не скоро ість; а воно ком-ком, що б було двом, то воно само прибере. Б. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Кос. Старость не приде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. ГлЛ Сама старість хороба. Рев. Горобець молодець, а ластівка краще. Поніс. Аби б тільки обложити, а було б коло чого ходити. Ст. 36. Ого, напрутив! так бунчуком (або: бунчука) и стоіть. Б. До вінця як йдеш, то про смерть не думай. Коз. 13960. Рипить (або: хрипить) у грудях — не буть мені в людях. Б.— Як рипить у грудях, то не буть и в людях. Боже мій, Боже мій! стороною дощик иде-поливає, а на мою роженьку и немає (казала дівка). Сос. У кого горшки та неповниі, а в нас из верхом; в кого Женихи шолудивиі, а в нас из плішом. Кр. Хоч и багата, аби пішла за нашого брата. К. п. Як задумав батько женицьця, та й привъязав до пані- староі коритчя. Б. 605
|
|
|