Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Одъ1здне. Пр. 14100. Овдію, Овдію! пъеш цілу неділю, а я тобі, Овдію, та й нічого не вдію. /Єр. Він живе з десятої чарки (з шинку не виходить). Кох. «Наш брат коли удвох-утрёх, то й пъюгь собі, а коли один — ніяково пить самому, поштує, хто трапицця на той час». Як хто своє добро прогайнує, то й ходить в шинок, чи не прийде випить хто один. Перебрать халімерусу (упицьця). Б. Добре набравсь (напивсь через міру). Кор.— Набрав добру хуру (теж). Оце в роті (на похмілля), наче гуси переночували. Ном.— ... наче валка чумаків переночувала. Хоч и кажуть, що горілка серце веселить,— чого ж від неі ледачоі голова дуже болить? Сторож. У гості — до довгохвості (до чортяки). Щ. У Ляхів (або: У панів), що поріг, то й переправа (що пани переступають поріг, просячи одно 'дного наперед йти). Кох. Знаєте нас саміх,— знайте и меж людьми. Ил. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Нос. Як трапицця нежданий або непроханий гість, що усю беседу начудує, або покаламутить. 14110. Так привітають, як в уста не кладуть, Б. Спасибі вам, що ми прийшли ик вам. Кох. На однім столі хліб (те ж, що московське «столуются вмЪстЪ»). Час. A857 р. № 13). «Вставай, тату, вечерять!» — «А хліб же є?» — «Ні нема».— «Вечеряйте ж, дітки, я розіспавсь». Кор. Умивайся, молися та за хліб берися. Збр. Шей. Малаю, малаю (малай хліб з горохового борошна. Кор. Див. № 7570), я тебе за хліб не маю (казав Циган як добре жилося!). Кор. Без хліба не до обіда. Час. A859 р. № 6). Як діжа не місицця, то сімья бісицця. /(/?. Як скажи: дзус! так и сяде, як брус (хліб, кісто). Л., Б. Дзёбом сіло (тісто, галушки). Л. 14120. Сип борщ, станов кашу — чи поімо бо ми? Кр. Дала борщу такого (поганого), що аж туман з моря ко- тицця. Н.— ... що аж дим зхоплюєцця. Ном. 14122. Кримська каша (се б то, добра каша. Д. Ніс чув од чумаків з Лютеньки, Остер, п.). 14124. Солодке, як патока. Кон. 612
|
|
|