Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Наівся — як бик, перепався — як смик, голодни — як собака (див. № 12077). Час. A857 р. № 13). Богу приёму. Ном. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. Аж з кінця капа (хочецця чогось). Л., Щ. Усе висікує іх (пісень) — січе сіх дрібничок. Б. 14130. Як поведуть тіі трубачі, так аж шапки з голів підіймаюцця. Розгулявсь, наче голий по маку. Росходився як... в гостях. Полт. Кресать в жижку. Б. Танцюючи пъятою чіркать об жижку. Се ж так молоді роблять: за кобзу та й по покуті (скакають по лаві). Товчу-товчу мак, за ступою дяк. Чого мати плачеш? чи мати побила, чи миш укусила? Як повернецця по хаті, буде лихо лопаті; вісить пуга на круку, буде жінці и дяку. Кр.— Нехай так, за ступою дяк; ти, дяченьку, постережи мачень- ку, а я піду в хатоньку, поцілую бабоньку, тричі-двічі-раз. Козу водить. Кулж. У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в пъятницю по дяглицю, у суботу на роботу. Кр, Це так літом радосно, так вишукують причини піти. Раз-два булава, три-чотирі почепили, пьять-шість хліб їсть, сім-восєм сіно косе, девъять-десять гроши вісять. Котилася торба з великого горба; у тій торбі хліб-паля- ниця, кому доведецця — тому жмурицця. Кр. Загадують, кому жмурицьця (в піжмурки). Роблять се так; становляцця в коло и хто-небудь почина проказувать сі слова, показуючи за кожним, по ряду, на других; на кого випаде слово жмурицьця той и жмурицця. В Лубенщині ще й так проказують: «Одіян, друдіян, тройцан, перецан, настан, набран, сім коней попутав; котилася торба и д.— ховацьця — жмурицьця». Здаєцця, я нічого не минув в оттих «одіянах». Ном. 14140. Ходить квочка коло колочка, водить діток коло квіток, вона каже: клоп! Кр. «Діти втішаюцця курми, то сами собі передражнюють іі: дітям не заволняє дітей своїх ловить, так вже ій на жаль». Курочка, златопірочка! по двору ходить, пісклят водить, Кахол надимаєть, пана (мужа б то іі) утішаеть. 613 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.