Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
14160. Мартин — головою об тин. Час. A859 р. № 8). Олексій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці! Кр* «Що таке?» — «Коли ж таке— печене мъяке, що аж порепалось». Лев. «Справді?» — «Спряв би, та в нитку не йде». «Хто?» — «Хтокало!» «До мене и муха не пристає, а вас так и обсипають».— «Од злого духа (од лихого чоловіка) летить и муха».— «Ні, на злого духа летить и муха». Кох. Так вже Бог дав, що в аршині чотирі четверті (пьяді). Ах. Се було ще тоді, як я сякав у рукав. Кос. 14168. Будем на весіллі, так вивернем горщик з борщем («Я вам сама подякую: будем...»). 3.— Як будеш ти замІЖ йти, то юшку оберну. 5. 14170. Чи оце той, що обротьку вкрав? Крига (м. Сум. п.)* У когось оброть украли, и як ні докопувались, не дійшли злодія, Всіх задер взяв, піп вмішався и звелів зібрацьця всім парахвІя- нам. Зійшлись. «А що ж», пита піп, «усі зібрались?» — «Усі!» — «А той тут, що обротьку вкрав?» —- «ТутІ», каже злодій... Як зберуцця оце чого люде и кажуть, що всі, то питають жартуючи: «А той тут и д.» Один чоловік прийшов до сліпоі баби, а Н не було в хаті. Увійшла, шука полу — на его натрапила. «Хто ти такий?»— «Костюк, бабо!» Вона переступила, він пересяде — «Хто се такий?» — «Костюк, бабко!» — и так аж десять раз. Вона.як закричить: «Ой пробоньку! повна хата КостюківІ» Забралась у боб, та розбила лоб, та из бобу та и кричить — пробу! (в Десять Кіп Казок теж є про Костюків сих). Кр* Я ему, знаєш, так и так, так и так, а він мені теє й теє, теє й теє — и, ет, пху! Казки. «Лицьвинку! Божий!» — «Ці сам Божій!» — «То, Лиць- винку ж, ти чортів!» — «Еге, нехай и чортув, аби не твуй!» Брень-брень шапувал, напсётив-навоняв, у кишеню наховав (дітвора передражнює шапувала). Л. 14175. «Саво, Саво! прислав тобі чорт сало!» — «Геть из ним! я з чортами не братаюсь то й сала іх не хочу». Кох. Еден, крадучи у ночі на бантині у Сави сало, уввірвався и гепнувся серед сіней. Сава почув та й пита — хто, мов, тамі; а злодій ото и звинув так. «Ну», каже, «коли не хочеш, так двері одчини та підсоби винести сало». Той сердега ще й підсобив... 14179. «Де ти була?» — «В церкві».— «Хіба служба була?»— «Була: стояла в куточку — вуси напрутила, мов таркан».— «Та ні, обідня чи була?» — «Була и Обідня, стоя- 615
|
|
|