Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Не розумний тим Денис, що великий має ніс. Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани. Де лихая жінка в хаті, там добра не сподіватись. Не тільки собака бреше, буває й чоловіку з брехні лег« ше. Лучче істи хліб з золою, та не жити чужиною. Хто вже звик чужим жить, той нездужає робить. 14200. На дурного не гукай, а скоріше утікай. Не всякого пана пізнаєш без жупана. Брехня лупатий чоловік, та не довгий іі вік. Не тоді до млина, як вітру нема. Розумна дитина в батьківській свитині. Коли хочеш що казать — перш помізкуй, як почать. Коли праве діло, то говори сміло. В порожній хаті сумно й спати. Не смійся, кума, що дурень Хома, бо всі люде кажуть, що й ти без ума. На що тобі й жінку брати, як нема своєі хати. 14210. Цитьте, нехай тая попасецця. Честоховський. Як сів на коня та вдарив в потибеньку та й поіхав по- маненько. З чобітьми и ускоче, и вискоче (такий пронозуватий та хитрий). Люльку дме та дме (?). Удрав Панько Оришку тимсь під мишку, аж засміялись. 14215. Не свисти, и муха не бъе вечір (?) 14217. Розвелась голота коло болота. Хоч трісь, а пнись. Хоч лусни, а мусни (мусиш, повинен). 14220. Ходиш, наче усі шляхи погубила. Нема чого дивувати — така була й іі мати! Затявсь у волову шкуру (упрямий?). Оце змурував спаса! Менджує словом, як Циган кіньми. Слизький, як циганська дитина. Таке діло (добре) Богові замісць ладану. Не будеш мій син, ні я з тобою боліла! 14228. Гапка-лапка, козина головка: не боіцця ні собак, ні сірого вовка (дражнять Галку).— Гапка-лапка, пішла на долинку, принесла дитинку. «Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку». 14230. Оце тонкий та гінкий! як би зад усох та голова опухла, то й зайця догнав би. Не доладу-ладу, поцілуй собаку ззаду. Лучче дітки хоч голенькі, аби живенькі. Таке слизьке, таке слизьке, що й обома не вдержиш. 617
|
|
|