Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Та це (або: Еге) нароком, коли ?удзь (або: мордуля; або: синяк) під оком. Куди тебе бенёря несе (або: понесло)? За сю пісню — книшів шість, перепуст грошей и капшук горілки (примовка). Жидівочка Рохля під припечком здохла; а Жид з переляку ухопивсь за гепаку (або: а в Жида з переляку порепалась гепака), та й носицця и не знає, що робити: чи на тину почепити, чи в помиях утопити, чи обід зготувати — Жидівочку поминати. На тобі на кутю гречки. Куца — за всіх лучча. 14240. Гей, куца! бодай тобі хвіст одпав! Куди сон, туди й ніч. Козак козаком — навіки віком. Ой далеко-далеко до города Киіва, а від Киіва аж до Полтави, а з Полтави аж до Варшави. Як безталання, то й безділля. Оглядівсь Циган, та в ягоди. Поклони горбів не роблять. Михайло-бурхайло вівці пасе, Оришка-безкишка їсти (або: обід) несе. Куди не кинь, то упилась (?). Будем з горем боротися, поки ми его подулаем, або воно нас побере. 14250. Уродаю (вродливому?) то й у свитині пригоже. Видно сучку в ретязі. Осміхаецця, мов цуцик на ретязі. Баче лиска, відкіль блиска: хвостом має — хмари не розмає. Покот-покотило, горох молотило. Од ворога сховаєсся, як у землю вкопаєсся. Надув губи, мов тая на вітер. Нічого собаці робити, то хвіст лиже. Окрутнувся и не счувся. Росташувавсь, мов Жид у ярмарку. 14260. Оце той кисет, що чорт яйця несеть. 14262. Сердицця, аж міницця. Там тебе ждуть — з двома дрючками, за дверима, на порозі. Ходе по волі, як пес на прикові. Пішла голота на вигадки. «Душно!» — «Скинь кожушно».— Не.— ... та полізь. Ном. Цитьте, діти, та мовчіть та нікому не кажіть: кішка здохла, хвіст обліз; хто заговоре, тому рот загороде; хто 618
|
|
|