Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

Швець, мнець, копилець — набрав підошов та й к чорту
пішов (дражнють шевців. Див. № 11082).
14300. А щоб вас — тьма (багато; налаять хотів, та
роздумався).
Дай, Боже, щоб пилось та ілось, а робота й на ум не
йшла!
Душно, як один парить, а два на голові й на ногах
сидять (як хлосту дають).
Буває, що и на полі рожа виростає. Мордовцев.
На слові скоре, а в ділі горе.
З нудьги та поідемо в Деньги (село).
Коли з топленоі хати йде, то й дверей не зачиняє.
Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та
кобили.
Роби добро — не кайся, роби зло — сподівайся.
Проти дня брекня, проти ночі правда.
14310. Ище то не біда, як у просі лобода; а оттоді біда,
як ні прісця, ні лободи.
14311. Од біди не одмолисся, а од лиха не вмреш.
14313. Хто Ьище злізе — дужче пада.
Гарно1, гарно співаєш!., а як перестанеш, то ще лучче
буде.
Збіраєцця (на що там), як старець на свічку.
Загубив ключі од заду (як ригає).
14317. Проти лиха на пригорку, де пень бреше на
колодку («я живу проти лиха и д.»).
14320. Сидить Циган и сніда: в одні руці сало, в другі
хліб; хліба багато, а сала трохи. От він, щоб сало не
виводилось, хліба вкусить, а сала — понюха.
14321. Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу
з сема перегородками: на хліб й на вйхліб, на пшоно и на
вгіпшоно, на сіль й на вйсіль... Та дав ище кобилу — таку,
як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й
біжить.
14324. «Ти бісового сина дочко, по десять разів на день
іси! и хліба тобі не настачиш».— «Де ж таки по десять
разів!., всего по тричі».— «А пощитай сяка-така!» — «Снідала-
обідала — раз іла, полуднувала-підвечіркувала — два іла,
вечеряла-повечіркувала — три іла».
«Що, Цигане, з мъяса добріше?» — «Шкюрочка, пане!»
«Чи добрі, Цигане, бджоли?» — «Хто іх зна, чи вони
добрі, чи ні! а що мед, то тяжко солодкий». (Див. № 6514).
Була в мене половина, та не в моій хаті: він бо іі
убирає, він же по ій ходить; а як треба поладити, тоді мене
зове.
Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі.
620

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.