Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
нём ударить у іх, приказуючи: «Морозе, морозе и д.» Ро- бицця се ніби для того, щоб не поморозило чого в полі, весною або осінню. Кличуть мороза — дітвора, шутём. Кор. 347. Ходить Илля на Василля, носить пугу житяную — куди махне, жито росте. Роди A), Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю. Кор. С) Василова мати пішла щедрувати — роди. Л. 349. Христос воскрес та в лисинку, дайте ейце и писан- ку. Кр. Молодь пустує. А то ще чоловікові трапилось цілу ніч и цілий день на Великдень шукать волів —кудись забігли. Набадуравши вже надвечори, так іх привитав на радощах ... моі волики! за вами, чортами, та я ще й досі паски не ів». Камн. 394. Нема тоєі дробинки, щоб до неба долізти. Не. 411. На сарану кажуть. Див. Вел. (III, 87). 412. Лютень казав: як би в батькових літах,— бику-три- тяку роги вирвав би. Вал. 413. В Марець ще замерзне старець. Кор. 421. Хазяйки дуже стережуцця, щоб благовісним яйцем не підсипать квочки, чи що там, и для того помічають его, щоб не помилицьця; бо, кажуть, з таких яєць вилуплуюцця уроди: з двома головами, з чотирьма ногами и д. Як хто вкоіть що недоумкувате — грімають: «И, ти вже! благовісне коко!» Кор. 427. До східсонця охаючують хату- и сами вимиваюцця, або и до річки йдуть. Юр. (Час. 1855 р. № 21). 456. В Переплавну середу перепливають (хто мистець плавать) річку, щоб судорга не змикала ноги, як плаватиме. Кор. 457. Божі онучі розводяцця на молоці — нестеменно, як налисники московські. Кор. 461. В Юринівці (Нове, п.) на Клечаннім тижні дівчата не роблять, а проганяють русалок: ходять у ліс, варять там разну потраву, и найпаче яєшню, и пьють горілку. Час. A855 р. № 21). 471. Соловейко вдавився ячмінним колоском, а зузуля мандрикою (соловей перестає співать, як ячмінь почина колосицьця). Час. A859 р. № 12). 493. Свята Покрівонько! покрий мені ти голівоньку — хоч кленовеньким листочком, хоч біленьким платочком. Б. 497. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла, хоч за Попихайла. Лев.— ... хитра, а після Дмитра баба хитра. Б. 521. Стрічаюцця на Срітення зіма з літом, щоб побо- роцьця, кому йти наперед, кому вертацьця назад. Кор. 622
|
|
|