Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
2212. Од Києва до Кракова всюди біда однакова. К. 2258. Буде жалю по кісілю, ми и кваші наімося. Кос. 2267. «Буде тут плачу и голосу!», казав Циган.— «Чого се так?» — «Як мій батько вмре». Кор. 2346. Син то такий був розумний, росказував, як економ піймав іх коней в просі. «Єконом крикнув на осаулів, ті и вхопили батька, як чорт грішну душу, и розтягли, як лиса. А економ его батогом цьвох, цьвох! а батько як зачав корчити лице, та ногами пацати, та кричати покозячи, то мене аж сміх брав; а як потім узялись до мене, то так, брацця, бъе дошкулно, що коли б були не держали, то сам був би не вилежав». Козки. 2385. Наівсь бобу та й кричить пробу. Кор. 2462. —...що й закаканою паличкою не дістанеш. Хар.— Без кочерги й не приступу. Кор. 2491. Пишаецця, як попівна в гостях. Щ. 2522. Як би не ви, та не ми, то б ми тута не були, горілочки б не пили; а то ви тут, и ми тут, и всі наші діти тут, горілочку з нами пъють. Кр. 2578. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці. Ч. 2580. Про тебе, Хома, и в світі нема. Кр. 2586. Не одна вдова город збудувала. Кр. «Ото помочі як не бува, та само не вробить, не сила его». 2617. Лошя в гузі, а вже й обротьки плетуть. Кр. 2637. Упертий — треба черепком уха різать. Кор. 2647. Ти ему — в вічі, а він каже «свята роса». Кор. 2656. Про «стрижене, а не кошене» див. Отеч. Зап. 1856 р. № 4, арт. А. Пипина «О русскихъ народнихъ сказ- кахъ». 2721. Або вішай, або -додому пускай — мені треба на ярмарок іхать. Камн. 2820. «Хто винен?» — «Кума!» — «Также іі в хаті нема?»— «Так плахта іі висить,— будем іі бить!» Кр. 2837. Два куми вертались з ярмарку через одно село и вже теє... «Тпррр!», зупиня один шкапу.— «А чого?» — «От мені ще треба до людей вступити».— «Е, куме, Андрію, та не будте ж бо ви свинею!» — «Овва! як же мені не бути, коли мене люде знають». Казки. 2965. ... ні мнець, ні направка. Кор. 3114. Циган и мірошник залицялись до одниеі дівчини. Циган каже, «як підеш за мене, то будеш як пані: я буду кувати, то й істимемо хліб»; а мірошник каже: «йди лучче за мене: моє діло мірошницьке — підкрути та й сядь, а ко- 627
|
|
|