Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
смеркай, Боже; трете мовить и д. (вікно, двері, піч). Г.) (... двері, стіни). К. Півень співа поки ззарання, а далі спить, аж потіє (груба). X. Біжить вовчок — смоляний бочок (заслонка у печі). Мг.— ...присмалений бочок. Час. A859 р. 167 карт.).— Лежить бик, смалений бік. X. На стіні лучок, на печі старичок, держить бабу за чорний клочок (верх.). Сидить півень над кручею, заткнув паністару онучею (верх, заткало). Збр. Лаз.— ... дупу онучею (труба над бовдуром). Черн.— ...горло онучею (кагла). К., Полт. Жию, не жую, а ім та пожираю: вся жисть моя у тім, а з голоду умираю (огонь). Бр. Красненький пітушок на жердоцці скаче (М). Мг. Красненький кочеток на нашестці біжить (ій). Не. 299. Червона корова чорне теля лиже (полумня и челюсти). Б р. 301. Мати товстуха (*), дочка красуха B), а син кучерявий (піч, огонь, дим). Збр. Лаз., Кох., Коз.— Матка товстуля, дочка красуля, а син кучерявий. Коз.— Чотйрі чоти- рочки, пъятий Захарочко, мати гладуха, дочка красуха и д. (труба, бовдур, піч, огонь, дим). Б., /Ср.— Мати товстуха, дочка красуха, син беребір та й пішов надвір. Коз.— Мать товста, доч красна, а син хоробор по піднебессю пішов. Мг. (*) гладуха. Полт., Б., Кр.; грубуля. Бр. B) товстуля, Нім ся батько народив, то син по світі ся находив [(огонь и дим). Яц., [Г., К.].— Отець лежить в повиттю, а син пішов по світу. Г. Летів горобець через хлівець та все вгору хур-хур (дим). 3. Без рук, без ніг, на гору лізе (\й). Збр. Лаз., Яц., Бер.— ... дерецця. К — ... на хату дерецця. X.— ... та без ніг, та полізе вгору. 3.—... без ніг на піл виліз. Р. Сидить півень на осиці, підняв угору косиці (їй). Б. Чорнее маленьке ні в землі не гниє, ні в воді не тоне (уголь). Коз.— Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Черн, На полі ночував; як упав, ніхто костей не збірав (Ы). Г.— ... не лизав. Під стогом вовки дохнуть (углі тухнуть під горшком). Черн. Мету-мету — не вимету; несу-несу — не винесу (сажа). Кат.—... пора прийде, само вийде (на долівці сонце). X. 653
|
|
|