Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
ці схло, на столі ся трасло. Г.— В стані ся кохало, на руках сивало: хто буде знати, буде добре казати. Сива кобила по полю ходила; з поля прийшла, по ру« ках пійшла (сито). X. Попід коні лягає, до сусіди бігає (ісі). Г. Що у хаті нетесане? (павутина). У., 3„ Б., Кат.— ...у руках недержане? 3. 330. Коли б не дідів чучук, то б бабина чучела по ко« ліна заросла (віник, хата, сміття). Черн. Шаталося, моталося, під припечком зховалося (віник). /С., Полт. Шае, шає, під порогом спать лягає (Ы). X.— По землі бігає, під лавою лягає (у д. Сементовського, розгадка — мітла: певно помилка). Г. Ходить по хаті, ходить по лавці, часом и по столі, а спить на смітті (Ы; у д. Сементовського теж мітла). К- Стоіть панич у порога, личком підвьязався (ісі); /0/ (сніп).— 3.— Ходить панна в зеленому шарахвані, мотузочком підперезана (віник). Полт. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче— чик, чик! (віник). Черн.— Скручений, звъязаний (*), по хаті скаче. 36. Лаз.— Підсмикане, підтикане, та й гайда по хаті. Полт. Час. A861 р. № 32). A) Безкостий Макар. Кох.; Скручене, звернене. /С.; Підперезаний Степанко. Полт. Глежу не наглежусь, а все смерти боюсь (дзеркало). Черн. Ходить и говорить, та не ість (дзидарі). Пер. Крутицця, вертицця, нікого не боіцця, ходить весь вік, а не чоловік (ісі). Гл.— А що то за штука, що цілий день стука? ні дума, ні гадає, хвостиком виляє, все собі муги- че, та чужий вік ліче. Не. Лізе баба з горища — повна паністара палічча (драбина). Кан. 340. Животом пре, ногами тре, а руками що хоче, те й робить (ткач). Ном. Болобан біжить, болото дріжить, попереду мерзне (човник, начиння, полотно тчецця). Б. 342. На припечку рубежі, під припечком рубежі; а хто знає — не кажи (кросна). Черн.— На печі чичижй, а під піччю поножй; а хто знає — не кажи (?) Черн. 345. На березі сижу, скрізь клен глежу и діда за бороду скубу (прясти на гребіні). Мг. Пъять овець стожок під-ьідає (пучками прядуть). Сос. 655
|
|
|