Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Кап.—... вертицця, тільки берега держицця (водяний млин). /(., 3., Алек. Мій брат Кундрат, на горах, на водах, на желізі, на телізі, як рачачій нозі (ісі). Г. Брат брата січе, біла кров тече (жорна, млинове каміння). Збр. Лаз. Є у нас такий кінь, що під себе мече гній (жорна). Г. Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обру- баста мі руці и нозі, возложиша на главу мою вінець и омрачихомся ми світ (млинове каміння). Бр. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик (!), дав ій мечик, а вона й стала (вода на лотоках). Полт. Час. A861 р. № 32).— Біжить чечітка в нові ворітка и д. К., Полт., X., Хар.— Бігла чечіточка крізь нові воріточка: хто знає, той припинить. Полт. (*) черчик. Бр. 430. Що біжить без повода? (вода). Г., Полт. Без дишля, без дуги: куда захочем, туда й поідем я и ти (човен). Черн. Біжить свинка, вирізана спинка — оглянецця назад, и сліду не знать (ісі). Час. A859 р. 167 карт.). Біла кобила попід небесами ходила; оглянулась назад, та й сліду не знать (ісі). Б. Іде віз без коліс и за ними дороги не знати (ісі). Яц.— ... без коліс, а дорога без піску, а батіг без ляску (човен, вода, шіст). Кон.— ...без траску. Г.— ...без коліс, за ним сліда нема и батіг без хлёста. Бр.—... без коліс, и батіг без хлисту. К. Іду-іду, ні дороги, ні сліду; бичем поганяю, на смерть поглядаю, а Біг надо мною (ісі). Збр. Лаз.— Іду-іду, сліду ніту; назад озирнуся, смерті A) боюся. Черн.— Іду-іду, ні коліс, ні сліду: обернуся и д. (*) смертоньки. Коз. Сутула горбатий, на силу багатий: сто коней не повезе, скільки він на собі понесе (байдак). Збр. Шей., К. Од чого гуска пливе? (од берега). Не. Одно каже — стіймо, друге каже — йдімо, третє каже — Богу помолімось (гребля, річка, очерет). Сем.— ...третє каже — похилімось. К.— Одно каже — біжім-біжім, друге каже — лежім-лежім, третє каже — похитаймось. Л. «Швидка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-ми- жене, нащо?» (вода и очерет). К. 440. Серед села вбито вола: до кожної хати кишку ви- 660
|
|
|