Влітку день — год. Зал. Літо на зіму робить. Ст. 36., [Кл.]. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімовати, то горювати (*). Кап., К. (і) а зімою, то об піч головою. Бр. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Кл. Літом'ніжкою (*), а зімою ручкою B). Гад.— Літомъ 'одгрібають ногами, а в зімі, брали б руками, та не будеть часом того часу. Ст. 36.— Що одмітаємо в час літній нога* ми, тоє з охотою б взімі и руками. Кл. A) ногою. Б р., Рад., Коз. B) ногою. 560. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Об. Прийде літо, то є розмаіто; прийде зіма, то хліба нема, и чоботи ледащо, и роботи нема що. Г.— Зіма! кожуха не* ма, чоботи ледащо и істи нема що. П., Евх. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Б. Господь золотою різкою сварицця (як грім з блискавкою, то кажуть так дітям, щоб не пустували). П., Лів. 564, Бозя сварицця. Лів.— Бог гримаєцця. 36р. Лаз. 566. Моргни, моргни, моргавко! дам тобі угірок и пупъя- нок (старець, угірки крадучи у ночі). 3.— Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка-пупъяночка знайду (поночі рвав угірки в кумовому огороді). Нов. Зорі на дощ дмуцця та лупають. /Є. Молоди встають, а Бог-дощу-мае. Бр.— Молодицця-мо- лодицця, та й дощ не піде (молодицця — як на перемінку: то дощ, то вискалицця). Рад„ [Коз.]. Оце день, так хмари й бродять. Коз. 570. Сліпий (*) дощ. Ск. З сонцем (!). Курячий. Бр.; Свинячий. Коз. Коробом сонце, ситом дощ. Нос. Як дощ, и сонце світить. Дощ йде, як відром иллє, а з стріх біжить, як цівкою. Коз. Дощ ллє, як з луба. Ил. Дощ ллє, як з бочки. Бр., Пир. Ллє, як з коновки. Бр. Без лопати не можна з хати (дощ великий). Зв., Б., Кон. Горобина (Сл.: Горобина) ніч. Лів. Обмок, як вовк. Зв., Рад.—... обкис, як лис. Бр., Бер., З 2~25вв
|