Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Руд.— ... вовк, а змерз, як пес. Лох.— Измерз, як пес — измок, як вовк. Ст. 36. И руба сухого на ёму не осталось. Пир., Гр.— Рубця не осталось сухого. Гр.— Нитки сухоі на ёму нема. Лів. 580. Оцей дощ глухий: не йде, де* просять, а йде, де косять; не йде, де чорно, а йде, де вчора. /(.— '... не йде, де Бог велить и люде просять, а де вчора був. Бр. Иди, дорщику, де чорно — ні, пійду, де вчора; иди, дор* щику, де ждуть — ні, пійду де жнуть. Черн.— Біг каже: «йди, де просять», а дощ: «піду де косять». Ст. 36. Не треба Бога о дощ просити: буде він, як станем косити. Ил. Нехай йде дощ! наловим риби, буде борщ. Зал. Бог приспоряє й раннею и пізнёю росою. Б. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Пир. Так тихо, хоч мак сій. Прав., Ниж., Лів.— Темно, хоч око викили; тихо, хоч мак сій. Кр. И мишка не пробіжить. Коз. А ні дзень, а ні кукуріку! Ил. Ніч така тиха — ніщо ніщововкне. Пир., [Коз., Кон., Кр.]. 590. Темно, хоч очі повиколюй. Пир., Н., К.— Хоч око виколь! О.— ... так темная ніч. Ст, 36. Пек ёму, моя мати рідна! поночі зовсім не бачу. Зап. (І, 146). Так місяішю (!), хоч голки збірай. Ск. (!) Ніч така видна. Ск.; Видно. Об. Казав Циган: «нум, діти, паску істи: вже не буде світ — вже буде тьма» (а він, бач, цілу ніч не спав проти Великодня — и ніяк світу не діжде). Кан., К. Ніч нікому не спріяє. Ил. Молодик, як бик! Ёвх. Ой місяцю-місяцю! світиш, та не грієш — даремне в Бога хліб іси. Зап. (І, 148). Ранок — панок. Г., П. Сонце ся в ложі купає, сонце спочило. Ил. Дай, Боже, що твоя воля, та коли б и годинка (що дощі поспіль йдуть)! 3. 600. Так се сонце (осіннє) світить, як Цигана мати жалує. Бр. Коли б хоч трохи вискалилось (сонце). Пир. В погоду и смутний веселим буває. Кл. Хто вмер, той (*) каятимецця B). Ёвх. (!) то. Проск., Рад. B) буде каяцьця. Просп., К, Рад.; каєцця, що сонце вияснилось. З в. 66 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.